Хвиля Десни » 23 Жовтня, 2017

Daily Archives: 23 Жовтня, 2017

Суспільство

Настовбурчене горіхове листя

Published by:

Весь час причувалося, що хтось ходить під вікнами,
а то шарудів нічний дощ по ще настовбурченому горіховому листю,
яке гороїжилось догори, до місця свого літування.
А вже сьогодні листя впокорилося остаточно під диханням першого морозу.
Воно навіть посивіло від такого нахабства — так, наче з нього ще міг би бути толк…

Проте він таки є — листя надійно повкутувало незнайдені людиною горіхи, і листя думає, що тим врятувало зародки нового горіхового життя для весни.
Воно ще не знає про граблі…

Василь Чепурний
Суспільство

Почати день

Published by:

Мій стародавній друг Федорцьо все життя працював водієм.
Начальство називало його кращим у тресті, бо «давав найбільший кілометраж».
А колеги дивувалися:
«Або в тебе день довший, або ти машину заправляєш чимось таким…» 

 
Continue reading

Культура

Лицар Ланцелот, привезений з Гомеля

Published by:

П’єсу Євгена Шварца «Дракон», заборонену радянськими цензорами ще у 1944 році, кожен режисер читає по-різному: як соціальну сатиру, як філософську притчу чи романтичну драму…
Гомельський театр вписав у фестивальну програму чернігівських «Слов’янських театральних зустрічей» свій особливий жанр – реквієм за мрією.

 
Continue reading

Культура

«Слов’янські театральні зустрічі»

Published by:

У Чернігові урочисто відкрито XXV-й Міжнародний фестиваль «Слов’янські театральні зустрічі». Імпреза відбулась в Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театрі імені Т.Г.Шевченка.
У фойє театру гостей зустрічали чарівні мелодії у виконанні театрального оркестру під орудою диригента Олексія Рощака, і гамірливим нескінченим потоком йшли та йшли шанувальники театрального мистецтва.

 
Continue reading

Політика

Розпродаж моксельського «карфагену»?

Published by:

Поважаю Олесю Яхно, але відверто смішать її налиті наївним подивом очі, коли на 5-му каналі розповідає про те, як, мовляв, міняються цілі деяких політсил: ще вчора, згадуючи відому фразу про Карфаген, показували на Кремль, а нині нею лякають печерських небожителів.

Показувати на ворожий Кремль і мріяти, що його таки буде зруйновано, — це, звісно, патріотично і злободенно. Та тільки хто ж нині наварює офшорні тлусті юхи від торгівлі з тим-таки моксельським «карфагеном»? Чиї пальчики нині вергають паками «зелені», вирученими українсько-російським гендлем, який за останній рік не просто розбух, а збухтів, як лайно від дріжджів?
 
Continue reading