Тільки-но прибув до Миргорода на Полтавщині.
На тренінг. Поселився в готелі «Миргород» у самому центрі курортного містечка. Включив телевізор — і очам своїм не повірив! В готелі транслюється півтора десятка ТБ-каналів, у тому числі й рассєйські «Пєрвий канал» та «СТС»…
Я десятки разів бував біля будинку-палацу Григорія Глібова у Чернігові, милуючись його красою. Але так, як показав його Віктор Кошмал, ніколи не бачив: з жовтими листочками в осінній калюжі, ніби крилатий корабель пливе з минулого у майбутнє…
Отже, вся суть у ракурсі, з якого показав фотомайстер об’єкт.
Прем’єр Гройсман пообіцяв докинути до зарплати 500 гривень впродовж 2018-го року, щоб повернути в Україну заробітчан…
Уявилася така мізансцена…
Двотисячні роки…
Якщо не помиляюся — фото з травневого Дня народження Олеся Ульяненка. Пригадую, була страшенна спека. Рятувалися чаєм. От і вирішили подарувати йому, серед іншого, металеву, сіру таку, чашку-термос.
Поетіческую поезію після усенічного неспання і думок про одного з борців за народне щастя написав був якось чернігівський волонтер, громадський діяч, активіст Центру прогресивної молоді «Апельсин» Станіслав Тавлуй.
Не братимусь оцінювати сей стіх з точки зору класичних форм римування… Але щодо високого громадського звучання і душевного піднесення – це зразок доброї школи забутого футуризму.
