Уся наша література, то лише слабкі спроби людей описати безжальну реальність, до якої їх закинуто, у лагідніший, гуманніший спосіб. Вона також є марними намаганнями надати силам безладу життєвих подій, хоча б якоїсь логічності, плановості. Тому література ніколи не замінить самого життя.
Оскільки нині (як і весь час після Богдана Хмельницького) в Україні панує політичний хаос, розбрат, і люди втомлюються від різних політичних шоу, в суспільстві знову виринають ідеї про «сильну руку», «про українського Піночета», і про «жорстке наведення порядку»…
Вже кілька років живемо в такому ритмі, що бодай один день без «червоних» заголовків капслоком сприймається як странний і мало не зайвий… Скукатіща!
… Якось я в Києві зустрів свого односельчанина. Той ішов тоді ще вулицею Червоноармійською. Рука в гіпсі, чуб підсмалений з одного боку…
Ще донедавна редактор чернігівської обласної газети «Деснянська правда», автор оригінальної белетристики «Хуго і Фігу» та «Навздогін Євро-2012. Хроніка від Макса і Гриціяна» Леонід Ісаченко народився в селі Стольному на Чернігівщині. У цьому мальовничому і заможному колись селі почався його шлях у журналістику.
