На 101-у році життя помер Генрі Кісінджер. Про нього писатимуть багато, я зверну увагу на кілька моментів. Він єврей, народжений у Німеччині. При народженні отримав ім’я Гайнц Альфред – очевидно, його батько, вчитель історії та географії, не дуже шанував іудейство, давши німецьке ім’я синові.
Нема нічого кращого, як вдосвіта стати в селі на воротях, та чекати, коли хтось проходитиме повз двір. Дочекатися.
— Доброго ранку!
— Драстуйте!
— Кісінджер, кажуть, вмер!
На 100-літній відмітці помер колишній глава Держдепу США Генрі Кіссінджер. З ним пішла у небуття ціла епоха. Ге’нрі А’льфред Кі’ссінджер (Henry Alfred Kissinger) народився 27 травня 1923 року, Фюрт, Баварія, Німеччина) — американський політик, дипломат та політолог німецько-єврейського походження.
Сніг сіється і сіється… Запорошує наш сад, перемітає вузьку стежку і мої сліди… В такі хвилини я почуваюся трохи Робінзоном. Нікуди не йду. Нікого не чекаю. Навколо мене – біла німа пустеля… Все те, що так недавно рясно цвіло, буяло , п’янило і було мені райським садом, тепер – принишкло, зіщулилось, замовкло аж до весни. І часом мені здається, що я – сама-самісінька на цьому велетенському білому острові… Така тут глибока тиша…
Всі ці висловлювання з легендарної «Аліси в країні чудес» ми мабуть починаємо розуміти, лише подорослішавши:
1. Якщо у світі все безглуздо, – сказала Аліса, – що заважає визначити цьому якийсь сенс?
2. У всьому є своя мораль, треба лише вміти її знайти!
Якось у соціальній мережі промайнуло відео, де російська жінка їде в тролейбусі та щосили проклинає Україну, бо та вбила її сина. Дарма, що він попхався на чужу землю зі зброєю в руках. Дарма, що саме влада її країни мобілізувала його на злочин. Дарма, що вона, як мати, змовчала, відпустила, може, ще й благословила сина на вбивства. Але в усіх гріхах винна Україна.
Щодо сварки навколо заяви Фаріон, що ті, хто боронить Україну на передовій, але вживає російську мову, не є для неї українцями… Пропоную подумати разом, занурившись у складність проблеми. Бо наразі сварка йде з категоричних позицій, з навішуванням ярликів. А це тому, що є спрощення реальності: правда завжди складна і вимагає аналізу, думання!
Сьогодні рік від дня смерті українського письменника Івана Головченка. Так швидко минув цей рік… Так швидко нині все минає… Він жив і творив на Сумщині. Місця, які оспівував у своїх поезіях, які любив понад усе, тепер нещадно обстрілює ворог. Іван Головченко – автор 10 романів, 7 поетичних збірок та збірки пісень «Мить і вічність нам не повінчать». Мріяв лишити добрий слід на землі і лишив його. Бо слово вічне. Бо слово – зброя.
Еххх, а вечір перестає бути “томним”. Мало того, що “слуги” вже ініціювали звільнення Безуглої (яку багато хто називає Безумною) з посади заступниці голови комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки – її вже почали звинувачувати у державінй зраді та шпигунстві на користь рф (шо, ще одна “слуга” попала? Так і до головного “слуги” може дійти) і вже кажуть, що є звернення до СБУ.
Телефон від нього задзвонив тоді, коли я відповісти не міг – за кордоном не став карати всіх моїх дозвонювачів дикими тарифами роумінгу. Але для чого я знадобився чоловікові із Чернівців, який кілька років тому приймав нас там із сином, але з яким ми до того не були зовсім знайомі..? Вже дома запитав про те його товариша, який, зрештою, і поміг нам отаборитися тоді в Чернівцях: «Чому дзвонив Іван Михайлович?».
