Category Archives: Ексклюзивна хвиля

Ексклюзивна хвиля

Батьківська хата

Published by:

Будь-яка хата, як людина. Це натуральний організм. Якщо в середині є світло, вона жива, вона тепла. Щоразу повертаючись додому, підходячи ближче до хати, так жадібно вдивляєшся ще з-за дерев, аби запримітити, що вікна світяться, тим найтеплішим світлом у світі. В нашій великій хаті гості збиралися на всі свята, особливо на Різдво. Окрім всілякої смакоти, яка варилась, парилась, тушкувалась, смажилась і випікалась, найголовнішим в застіллі були пісноспіви.

Continue reading

Ексклюзивна хвиля

«Багатоповерхівка» Агнєшки Окнінської

Published by:

Так, як пише Аґнєшка Окнінська (нар.1974 р. в Ченстохові), не пише в Польщі, здається, ніхто. Стиль її письма дивовижний, як і взагалі незвичайним є саме її світовідчуття. Ця проза (а це здебільша цикли коротких оповідань, обєднаних якоюсь одною темою або одним персонажем) надзвичайно лаконічна. Речення прості, не закручені мудрованими зворотами. Кожне слово, фраза, образ живі, рельєфні, вагомі, міцно повязані з конкретною реальністю, відображають справжні, не вигадані почуття, не вигадану дійсність.

Continue reading

Ексклюзивна хвиля

Літописець села, Микола Гриценко

Published by:

Читач має право ‒ і цілком резонно! ‒ запитати автора статті: чому відгук на книгу «Самар-і-я» з’явився тільки сьогодні, якщо книга видана в 2012 році, себто, 10 років тому? Відповідь насправді проста: Миколі Гриценку, автору цієї книги, нещодавно сповнилося 60 років. Але варто відзначити й інше. Книга «Самар-і-я» за ці десять років так і не спромоглася на достойну увагу критиків. І здається мені, справа не в не тому, що книга не варта цього, а в тому, що у нас така-от критика.

Continue reading

Ексклюзивна хвиля

Син Михайла Штаєра

Published by:

Кілька полковників і зо два підполковника спроквола провадили мову в курилці. По-літньому вбрані. Свої бомбезні «летовища», радянського зразка листаті картузи, старші офіцери відклали набік, зручно розмістившись на лаві. Обличчя командирів напрочуд добродушні, пропиті й набряклі. День хилився до обіду. Полковників і підполковників розморювала бездіяльність… Виконавши свій інтернаціональний обов’язок за межами СССР, старші офіцери, клеячи дурня, інакше й не скажеш, з нетерпінням очікували вихід на пенсію у кадрованій дивізії. Військова частина розміщена була в околиці Житомира на Богунії.

Continue reading

Ексклюзивна хвиля

На Різдво до Катьки

Published by:

Усі вже днів чотири знають, що я на Різдво – не вдома. А отак! Я вже не в шостому й навіть не в дев’ятому класі, щоб ви мене не пустили – я таки піду. І хоч прабаба при згадці про Різдво в Катьки зловісно всміхається, дрібно хреститься, зводить очі до божника й рече:
– Хай Господь сохраня, милує, заступа й одводить. Шо ти цьому хлопцеві скажеш, Матіночко Моя, як воно вже здорове, супис отакий, дурей дурний…

Continue reading

Ексклюзивна хвиля

Залізний генерал

Published by:

Коли Залужний ріже цибулю — плаче цибуля… Буде тобі враже, як Залужний скаже… Війна нагадує «Операцію И», де все було домовлено, але на складі в охороні виявилось ЗСУ і Залужний… Вони 70 років здригалися, почувши Бандера, тепер будуть здригатися, почувши — Залужний… У цих народних словах — щире захоплення і щира любов. Саме так народжуються легенди, які потім передаються наступним поколінням.

Continue reading

Ексклюзивна хвиля

Мирослав Дочинець у Михайла Коцюбинського

Published by:

«Гортаючи сторінки» натрапив на цю подію п’ятирічної давнини. Вона здалася мені небуденною, цікавою і вартою для перечитання іншим… Особливо, де йдеться про наших «братів»… То був 2017 рік, така ж осінь… У Чернігів, до Сонцепоклонника, великого Михайла Коцюбинського приїздив Шевченківський лауреат, живий класик української літератури Мирослав Дочинець. Він каже, що святі люди, і в літературі також, освячують собою землю, на якій живуть. Їхні сліди там не зникають століттями, їх чути у шурхоті осіннього листя, і тому кожен, нині сущий, хто себе поважає і чує українцем, неодмінно має вибрати час на прочанство до таких місць…

Continue reading

Ексклюзивна хвиля

«Маркіз Карабас» із новелістикою малярства

Published by:

Ми сперечалися, ні — намагалися збагнути філософію його картини. Зрештою він сам її розумів, а я поволі входив у його світ, відкидаючи все зайве, метушливе, нице і принизливе. Випростувалася думка, яка народжувала нові роздуми, будила душу. А на полотні всього-на-всього лежав нанесений пензлем майстра сніг, а вдалині — така ж біла засніжена дорога й кілька хаток обабіч, та трішки дерев над димарями.

Continue reading

Ексклюзивна хвиля

Смерть як воскресіння

Published by:

66 літ тому, 25 листопада 1956-го, в Москві пішов з життя Олександр Довженко. Смерть була несподіваною… І чи ж випадковою? Через два тижні Довженко мав летіти до Парижа, куди його запросили (серед найбільших кіногеніїв світу — Чарлі Чапліна, Жоржа Ренуара, Роберто Росселіні…) на святкування ювілею Французької синематеки. Упродовж 26 років (від 1930-го) великого митця не випускали за кордон. А тут… Є версія, яку я уперше почув від племінника Довженка Тараса Дудка (Царство Небесне!): є щось підозріле у тому, як поводили себе у той трагічний листопадовий вечір лікарі, та й сама Юлія Солнцева, дружина. Адже бездіяльність у момент сильного серцевого нападу зрозуміло чим закінчується. Чи ж не інспірована та бездіяльність спецорганами, яким так не хотілось випускати Довженка у Францію. Мало що він там наговорить…

Continue reading

Ексклюзивна хвиля

«Ракеты добра» від Міли

Published by:

Я дивилася, як бульбашки від мила, яким я милила руки, стають рожевими від крапель кpові, що проступили на шкірі. Дивилася відсторонено, без будь-яких емоцій і почуттів, ніби це і не мої руки, і не моя кpов. Якось вийшла без рукавичок і трохи приморозила руки, і тепер почервоніла шкіра від крижаної води тріскається до кpові. За 60 годин без світла через масований pакетний обстpіл в кінці листопада все одно не обійшлося без необхідності помити чашки, виделки, котячі миски, та бодай хоч декілька разів самі руки.

Continue reading