Приємною несподіванкою стала для мене книжка «Камю має померти» Джованні Кателлі з багатьох причин, можливо, передусім тому, що автор щиро написав: сучасні інтелектуали, котрі переймаються накладами власних книжок, втратили вплив на суспільство. Він вважає, що історія Європи, якби Камю і Пазоліні лишилися живими, була б інакшою.
Category Archives: Культура
Творча зустріч з Вінграновським
Я й забув, що на цій книжці автограф самого Вінграновського, бо було це наче в іншому житті: просвітянський вечір видатного поета. Схоже, що саме тоді я й автограф отримав. У редактора “Гарту” я випросив “Волгу” (з транспортом тоді було туго, а у Вінграновського чи то нога боліла, чи то він паничився) та й привіз класика у музей Коцюбинського — чернігівська “Просвіта” проводила тоді такі творчі зустрічі.
Хороші поети і відомі прозаїки
Дефіляда в Москві
Шістдесятник Григорій Кириченко
Отримав сьогодні на «Новій пошті» пакет, а в ньому – книжку, окрему збірку поезії одного з поетів-шістдесятників Григорія Кириченка. Для мене вона стала справжньою знахідкою, бо знав автора особисто з 1981 року (я на той час, кореспондент Київського обласного радіо, він – редактор Баришівського районного радіо у «Болотяній Лукрозі», як називали Баришівку поети-неокласики).
ОбезГОЛОСилися!
Верховна Рада при повній тямі і усвідомленні скорочує український інформаційний простір — фактично ліквідовує свою газету. Кожна нормальна країна має свою загальнонаціональну газету. Але відтепер, з кінця березня Україна буде без «Голосу України»… І при затятому мовчанні нардепів, Національної Спілки журналістів, партій…
Змішати фарби і розколотити в слоїчку…
Українські галичани придумали геніяльний спосіб як помститись полякам за всі колишні несправедливості, пацифікації, утиски і «лавкові ґетта» — роблять вигляд, що їх тут ніколи не існувало. А все, що у культурному середовищі нагенеровано у плавильному котлі українців, поляків, євреїв і німців (австріяків) — тепер одноосібно належить нам. І не обходе. Така собі форма культурної експропріації.
Про Юрія Мушкетика
«Я бачу двоє річиш поезії. В одному більше стихії (від народної), вона ллється мовби самовільно, в українській літературі такими можна назвати поезію Сосюри, Малишка, хоч там і багато прохідного, стертих слів, збитих рим: “очі-ночі”, “роси-покоси” і т.ін. Друге річище від напруги ума, як скажімо в Бажана, Стуса, іноді деякі їхні строфи треба розгризать, розфасовувати.
Як пишуться вірші?
Письменницький секрет
Письменник будь-якої національності повинен працювати за межами своєї країни, бо там він може по-справжньому усамітнитися, щоби краще зосередитися на головному для письменника — сфокусуватися на темі. Перебуваючи вдома, письменник потрапяє під вплив соціального фону і це, природно, злегка змінює його оцінки та акценти в текстах.