Київ. Вулиця Антоновича. Супермаркет. На касі розмовляють двоє, старший, і молодший.
— От дивись, — показує в телефоні молодший, — хіба може буть така яма, якщо кажуть, що збили ракету?!
— Все може буть, — заглядає в телефон старший.
— Отака яма?! Від осколка?!
Я продовжую свій читальний адвент і наступною книжкою, яку прочитала, став роман американського письменника Брюса Кемерона «Ідеальне Різдво для собаки». Ця книжка минулого року вийшла у Видавництво “КСД” в перекладі Юлії Підгорної. Напередодні Дня Подяки над родиною Госсів згущуються хмари. Мати тринадцятилітньої Елли та двох трирічних братів близнюків – Джуліанна перебуває у важкому емоційному стані.
Сніг під ногами скрипів, і то так голосно, що мої думки в голові плуталися, уривчасті образи й почуття, зринаючи з глибин памяти, набігали одне на одного, відштовхувалися, перепліталися, щезали й виникали знову. Я ступав поволі, зупинявся, чей, коло кожного куща чи дерева, застигав, намагаючись стишити хаос, який вирував (так принамні мені здавалося) як у моїй свідомості, так і навкруги мене.
У 635 р. н.е., тобто через три роки після смерті Мохаммеда, армії Священного півмісяця вторглися до християнської Сирії та християнської Палестини, У 638 р. вони взяли Єрусалим і Храм Гробу Господнього. В 640 р. захопивши Персію, Вірменію та Месопотамію (нинішній Ірак), вони вторглися в християнський Єгипет і завоювали християнський Магріб, тобто сучасні Туніс, Алжир та Марокко.
Чернігівський журналіст і письменник Василь Чепурний видав гарну книжку «Титли і коми», взявши за епіграф слова Тараса Шевченка «Не минайте ніже титли, ніже тії коми…». Відразу скажу, що це пізнавально-просвітницька книжка, і добре було, якби про неї знали учителі української літератури і студенти-філологи. Хоча книжка написана доступно, просто, цікаво, і стане справжнім подарунком шанувальникам українського слова.
Вибачте мені мою самовпевненість, але запитання: як досягти, аби люди в тилу жили війною? — це просто нижче плінтуса. Треба налагодити виробництво зброї, щоб уся молодь, люди середньогго віку і працездатні пенсіонери працювали на цих заводах. Якщо праця на них оплачуватиметься нормально — не буде цих ідіотичних розвізників їжі — вони теж вироблятимуть набої або броню.
Микола Щорс. Що, власне, відомо пересічному українцю про цю людину? Радянська пропаганда твердить, що він був офіцером, проявив героїзм на фронтах Першої світової війни, після чого у 1917 році пішов у «революцію», приєднавшись до більшовиків і створив в Україні спочатку партизанські загони, а потім і першу радянську дивізію, ставши її командиром. Особисто зустрічався з Леніним.
Обставини загибелі першого командира української червоної дивізії Миколи Щорса до кінця не зʼясовані. Але за останніми даними вважається, що його було застрелено з револьвера, в потилицю, з близької відстані чекістом Танхіль-Танхілевичем. Застрелено «за прихильність до українського буржуазного націоналізму».
На тлі похмурих новин з Конгресу США про «не дійшло до голосування допомоги Україні» скажу: ще не вмерла надія. Принаймні, до 15 грудня, коли Конгрес піде на канікули. На 66 млрд. розраховувати, звісно, не варто, буде в рази менше, але це краще, ніж нічого. І власне про зброю в пакеті на голосування теж не йдеться, а лише про суми, потрібні для її придбання чи виробництва.
Противний характер – так казали про Бориса Грінченка, 160- літній ювілей якого маємо сьогодні. Ще б не був противним — змушував усіх навколо працювати і сам гарував, як проклятий! Прожив усього 47 років, а зробив більше за два інститути української мови разом узяті! Один його словник чого вартий! Щоправда, він його не сам склав, це колективна праця, але саме Грінченко довів його до видання і вписав сам особисто 6 тисяч слів.
