Замолоду читаючи Сомерсета Моема, в мене серце обливалося кров’ю – хто ж, хто з українців так розповість про вітчизняне життя «театральне»! Ба, нате, таки є, хто так урізав і ріже правду-матку. Володимир Винниченко. Однак, на жаль, дотепер, Володимира Кириловича переслідує талановитий запроданець Микола Глущенко.
Category Archives: Новини
Того осіннього дня в Кременчуці…
… Ми сиділи в кафе, якого вже немає у Кременчуці. На вулиці, якої теж вже немає в цьому чудовому наддніпрянському місті. Вона носить іншу назву. Ми пили каву – відверто несмачну – якої теж вже тут давно не роблять і не пропонують. Але нам було начхати на ту чорно-незрозумілу рідину, бо нам тоді було добре.
Коротко про двох поетів і поетку
Якось Сергія Вікторовича Жадана галичани відлучили від церкви. Іде Вікторович по Личаківській (не інакше, з цвинтаря – чорну месу з Христиною Соловій правив, звісно), йде і думає собі: “Гарний кліп, мабуть, вийшов, раз мені за це таке…” А на зустріч йому юродивий, як зиркне на нього: “Це тобі за “греко-католиків Галичини”, анафема!” Кажуть, Жадан після того в штунди подався.
Чин правди Євгена Барана
Тримаю в руках «Недописану книгу…» (Баран Є. М. Недописана книга… Частина Инча… Щоденникові медитації, афоризми. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2017. – 188 с.), ще раз уважно перегортаю сторінки, маю намір дати якщо й не фаховий, то хоча б емоційний відгук. Всі інші книги цього письменника-літературознавця зберігаю на робочому столі, далеко не ховаю навіть після прочитання, бо знаю: час від часу до них обов’язково буду повертатися…
Ядро Арестовича
Ядро Арестовича – жінки, які його обожнюють, доволі електорально інертне. Це сказав політолог Борис Тізельгаузен. Можливо, у нього нема сторінки у Фейсбук. Можливо, є, але я не бачу. Проте коли Кокотюха час від часу згадує жінок, які обожнюють Арестовича, і каже, що ядерна аудиторія Арестовича — жінки, тут же зо два десятки обурених коментарів від жінок: «Кокотюха – сам дурак».
Вигнати торгашів з Храму
У Банкової серйозна проблема. В один день той, який не знав собі рівних у світі і вдома, раптово опинився на рингу з Арестовичем. За ворогом твоїм пізнаю тебе… На фронті «раптово» настала позиційна війна. Мамині стратеги мають забути концепцію «Бахмут + 3», пиво в Криму, вобла на Кубані за 2-3 тижні…
Розбита чашка у романі Леоніда Ісаченка
Чесно кажучи, читати романи про війну не хочеться, бо вона ось недавно відійшла від мого власного порогу, але продовжує кривавицею знищувати всю нашу Україну. Болить. А роз’ятрювати біль кому охота? Проте роман Леоніда Ісаченка «Гонитва на виживання», хоча й вийшов у воєнній серії видавництва «Апріорі», проте не про війну. Він про вічну тему/проблему стосунків чоловіка і жінки. Ця тема настільки стара, що ще античні автори називали її в числі основних. І, звісно, всі видатні і не дуже автори обписали її з усіх сторін.
Контекст
Снайдер про дві війни
Снайдер пояснив, чим конфлікт у Ізраїлі відрізняється від російської війни в Україні… Ми поговорили з американським істориком, дослідником тиранії Тімоті Снайдером після перегляду фільму «Гартовані гнівом», що демонструвався у Нью-Йорку з 27 жовтня по 2 листопада. Я попросив професора коротко сформулювати, що, на його думку, спільного і відмінного у двох нинішніх воєн.
Божество і танок руйнування
Дивлюся, як гойдалки гойдаються – від оптимізму до депресії, від сподівань на краще до страху перед майбутнім. Навіщо ці гойдалки, якщо ми ніяк не зупинимо поїзд, котрий везе нас у майбутнє? Запам’ятайте: війни однаково бувають безжальні і до палкої віри, і до смертельної зневіри. Війни починаються раптово, всупереч пихатим спробам нашого розуму їх осягнути.