Архів категорії: Суспільство

Суспільство

Члени спілки і спілка членів

Автор:

… Сьогодні письменників набагато більше, аніж членів різноманітних письменницьких спілок…
А колись все було абсолютно навпаки:
мали одну, але ВЕЛИКУ спілку членів Спілки письменників…

Да…
Члєнів було багато, а справді письменників – як пальців на одній руці…

Ірра Бурлакова
Суспільство

Смак осені

Автор:

Заполудення.
Йду краєм ріки. Сонце підштовхує в спину теплими руками. Монастирський сад. Три черниці в білому під згорбленим камінним хрестом. Поряд чорна корова і чорне дерево, обтяжене сивою хмарою слив. А під зруйнованим муром сидить пастух, гріє на осонні босі ноги. Скинуті черевики причаїлися в траві, як двоє звірят…
Наче ожиле полотно старих голландців.
Тільки без рамки.

 
Читати далі

Суспільство

Назад у минуле, ГДР-івське…

Автор:

… Стою у черзі, в аптеці.
П’ятниця, 13-те, вечір.
Напевно, перед тривалими вихідними зібралося чималенько люду.
Попереду жіночка, трохи молодша за мене, озивається до молоденької, симпатичної дівчини біля каси:
— Дєвушка, а у вас єсть «Лісопролол», але ГДРівський? 

 
Читати далі

Суспільство

Вєрка і феррарська піца

Автор:

Нещодавно почув ще кілька цікавих розповідей із циклу «Італійські історії». Моїх улюблених, із фірмовою заробітчанською парадоксальністю…
Три активні українки поїхали працювати у шикарне середньовічне місто із не менш фешенебельною назвою Феррара. Дві вчинили традиційно і пішли доглядати лежачих феррарських сеньйорів, а третя, Вєрка, найшустріша і найпрогресивніша із усієї трійці – влаштувалася у невелику піцерію.

 
Читати далі

Суспільство

Змагалися артилерійські батареї

Автор:

На загальновійськовому полігоні на Чернігівщині пройшов один з етапів конкурсу на кращу артилерійську батарею першості Сухопутних військ Збройних Сил України. Артилеристи змагались у чотирьох номінаціях – тактична, індивідуальна номінація зі стрільби і управління вогнем, спеціальна та спортивна номінація.

Критеріями оцінки є злагоджені дії підрозділу, практичні навички офіцерів батарей щодо виконання ними вогневих завдань з бойовою стрільбою штатним підрозділом і з використанням імітаційних засобів, а також уміння та практичні навички особового складу у діях при озброєнні.
 
Читати далі

Суспільство

За туманами сновидінь

Автор:

Сновидіння насправді ніколи нічого не пророчить. Воно набирає торбу уламків нашого минулого досвіду й химерно, як дитина з кубиків, вибудовує з них випадковий «сюжет», часом досить змістовний і/або виразний. А ми, прагнучи заглянути в майбутнє, легко спокушаємося примарою «пророцтва» та тлумачимо те наївне сновидіння.

Майбутнє приблизно однаковою мірою складається із ЗАКОНОМІРНИХ результатів минулого і ВИПАДКОВИХ подій поточного. Випадковість, байдуже чи її Шрьодінгер наслав, чи нам просто не під силу врахувати всі причини, затуманює наше бачення майбутнього, і тим густіше, чим далі ми силкуємося заглянути.
 
Читати далі

Суспільство

Дошки Прилюку нема, а похабєнь висить…

Автор:

Друзі, це той момент, коли люто бракує слів.
Навіть нецензурних. Отам, де у стіні більмує чотири отвори, донедавна висіла меморіальна дошка. З барельєфом людини, дорогої десяткам поколінь випускників факультету журналістики столичного Шевченкового університету.

Багато років тому я був присутній на церемонії її відкриття. І розповідав старшому синові, тодішньому школяреві, що у цей під’їзд ми, студенти, заходили, як у рідний дім. Що з нього починали наш щорічний ритуал Новорічної коляди. Тут, у теплій оселі нас завжди радо стрічав «пан-господар» — декан Дмитро Михайлович Прилюк, і господиня Віра Григорівна.
 
Читати далі

Суспільство

Малий і хмара

Автор:

Вчора на Оболоні.
Переганяю пару: тридцятилітній чоловік веде за руку хлопченя років п’яти.
Вулицю, недавно до блиску виполіскану настирливою мжичею, явно очікує нове небесне прання: наляга хмаровиння.

 
Читати далі

Суспільство

Міліціонер і мусульманин

Автор:

Щоразу, коли я їхав з Києва до Житомира, біля КП мене зупиняв міліціонер.
Я опускав автомобільне вікно. Він засовував у салон червоне кругле обличчя і довірливо запитував:
– Употребляєте?
– Мені релігія не дозволяє, – відповідав я.
– А хто ви?
– Мусульманин.
– А по вас і не скажеш. Ви так правильно по-нашому балакаєте.

 
Читати далі

  • Погода

  • Новинар

  • Партнери