Культура

Вже крокви валяться і стеля просідає…

Минулої ночі зателефонував Микола Білоус… За плечима у чоловіка Київський політехнічий, з червоним дипломом. Аспірантура. Писав кандидатську. Далі, на столичному «Кристалі», – закрита спеціяльність. Тонке високе виробництво.

Разом, 90-ми роками, минулого століття, починали з ним Україну.
Нині дядько на пенсії… «Сашко, подивись, – до мене. – Може, трохи «мозги розбавиш», бо вже крокви валяться і стеля просідає… Написав ось…»

Олександр Сопронюк

***
Я їжачок, їжачок.
Повен-повен голочок, голочок.
У клубочок загорнуся.
І нікого не боюся.

Прокидаюся я рано.
Ловлю мишку неслухняну,
Радо сонцю привітаюсь –
І росою умиваюсь.

Босим по траві пройдуся.
І навколо подивлюся.
Десь метелик, десь качки,
Світять на гілках пташки.

Квіточки понюхаю,
Вітерця послухаю.
Світ прекрасний, добрий, милий.
І ходжу собі щасливий.

Отакий я їжачок,
Повен-повен голочок.

Ще б ЯБЛУКО на ті голочки.
Бажано – не розбрату. Злагоди. Та миру…

Микола Білоус

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  • Погода

  • Новинар

  • Партнери