Культура

На зупинці «Князя Праведників»…

Їду на столичну станцію М «Лівобережна»,
на Челябінську, до пані Надії Самуляк. Вулицю Челябінську, дасть Господь-Бог, колись-таки, сподіваюсь, перейменують. А пані Надія як була, так і буде поважна висока пані. Такі постаті БУЛИ і БУДУТЬ непорушні: з поглядами, власною позицією, українським ДОБРОМ. Свого часу зробили з нею не один десяток спільних передач. На Першому каналі, о 10 вечора, Надія Самуляк проводила свій «Рідний край», на Третьому, о 10 ранку, черговий годинний «Ярославів Вал». Потому мав за щастя разом працювати: коментатором редакції історико-публіцистичних програм творчо-виробничого об’єднання художніх програм.

 

Золота була редакція!
Тетяна Теодорович, Софія Тютюн, Олександр Кавуненко, Микола Довнич (з довгою чорною бородою, на жаль, уже покійний, лежить на бАтьківщині, макарівський район, Київщина)…

Вийшов з метра.
Автобусна зупинка.
Підходить довгий жовтий бус, з Мінського автозаводу.
На лобовому склі, вгорі, пише: «Митрополита Андрея Шептицького», долі натомість світить: «бывшая Луначарского».

Заходжу. Їдемо.
На кінцевій, Андрея Шептицького, молода пара – до вже поважної добродійки: «А кто ето такой, етот Андрєй Шептицький?! Луначарскава слишалі. А етава нєт…».

І тут з вуст розважливої української господині я почув глибокий історичний раритет. Про те, що Андрей Шептицький був Галицький митрополит. Один-сам на всю Европу, що її окупувала гітлерівська Німеччина, відкрито стояв в обороні жидів. Як голова Української Католицькою Церкви надсилав листи до Гітлера і Гімлера – як протест проти їхнього нищення. Один із рабинів, що його вирятував владика, проголосив: «Адрей Шептицький має дістати від жидів почесне ім’я «Князь Праведників»…

Отаке…
Молодіж здивовано відкрила рота: «Тєпєрь панятна».

Перебув ніч.
Одрана подякувавши пані Надії за гостину, знову на зупинці.
На двох шпилях – квадратові таблиці: «Маршрутное такси. Улица Луначарского». Трохи далі, третя, автобусна: «Вулиця Андрея Шептицького», як і належить з літерою Е – АндрЕя…

Щось – і то напевне! – потрібно змінювати в таблицях з маршрутними таксі.
Мабуть, самі маршрутні таксі.

Уже зійшло Сонце.
Підійшов 108-й автобус. І я поїхав.

Олександр Сопронюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  • Погода

  • Новинар

  • Партнери