Культура

Не «порожняк», а «Дивина» з Донбасу

Ото, бачите, через які живі заслони доводилося сьогодні пробиратися до концертної зали столичного Музею Івана Гончара, щоб почути спів «Дивини»?! Але, Богу дякувати, і гудзики на піджаку цілі, і концерт цього вартує. 19 років театр народної пісні, народжений у Донецькому національному університеті, направду дивує глядача, в Україні і не в Україні сущого, фольклорними самоцвітами Донбасу.

І збирають-визбирують, і вивчають, і у світ білий, прямісінько до людських сердець, пускають. На такій пружній, живоголосій та переливчастій хвилі співу, що дух перехоплює і крила виростають!

Одне слово: такий спів, що бракує слів!
Тому тільки-но десь зачуєте про виступ «Дивини» — кидайте печене і варене та й притьмом туди, в обійми їхніх пісень.

А виступи обов’язково будуть:
і на Андрія з Калитою, і на Миколая з Чобітком, і на Коляду з Кутею, і на Щедрий вечір із засіванням.

«Дивина» знайшла осідок в Києві, тож ті, хто прагнуть її почути, — десь-таки нагодитеся на сяйний вогник їхніх чар-голосів.
Чого вам щиро зичу!

Валерій Ясиновський

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  • Погода

  • Новинар

  • Партнери