Культура

Тітка Катерина з усіма брехнями світу

Днями померла сусідка, тітка Катерина.

З тіткою Катериною пішла ціла епоха, і сотні цвітастих матюків, у таких варіаціях, шо філолог би спився, опрацьовуючи це надбання народу.

Ех, скільки ранків я прокидалася під її

«Миколо, забери свою распроє…ищенську корову з моєї, блядь, кукурудзи, бо я їй дійки в три узла позвязую». 
А курі?!

 

Ех, було як вийде якась чужа курка в її город, там таке лилося — як пісня, на все село. «Га-га, га-га-га-га» котилося над усим нашим селом і над сусідніми… 

«Киш, курваматираспро…лядська тебе вилупила, киш, а шоб тобі яйця в гузні стали».

Або от чоловік її, дядько Василь, приплутає було додому сизий, аж точиться, і тітка його зустрічає лагідно: «Ах, ти ж ї…ун косорилий».

У тітки була важка доля, як і в більшості працьовитих українських жінок. Робила багато, бачила мало. Дядько Василь — то вже її другий чоловік. Першим був його рідний брат. Коли той вмер чи загинув, свекруха тітки Катерини глянула на таку роботящу молодицю та й рішила, шо не можна її з двору випускать, то й пристроїла її до дядька Василя в дружини. Як казала тітка Катерина: «А шо?, времня таке було …»

Времня…

Тепер у неї повно того времня. І от це ж якраз та людина, про яку не скажеш нічого однозначного. Бо стіки, скіки вона людям нєрвів потріпала, як вона сама казала «так виволочила, шо аж ср…кою вивернула», то мало хто на таке способний був. Але разом з тим, є якийсь тихий сум за цією невероятною жінкою.
У неї наприкінці життя навіть бізнес був. Я жартома казала: «Ба, ви дивіцця, бо Достоєвський казав, шо ростовщиці плохо кончають». Вона огризалася: «Та пішов він курці в х…й, той твій Достуєвський, у них, кацапів, ще ніхто харашо не кончив».

Останні роки тітка Катерина рішила, шо вже находилася, харош оце лазить. Спочатку злягла. Лежать було скучно, то її пересадили у візок. Ми так і казали, «посадили тітку Катерину мов квітку, і везуть по пайові». Вона й справді сиділа по-королевськи, задерши голову.

А от раніше було за півдня все село на веліку обліта, шоб зібрать всі брехні світу. Саме вона була до останнього носієм усіх тайн, навіть, не виходячи з дому, знала: хто, де, шо і скіки раз… Сяде було на велік, вмоститься на сам краєчок сідла, спину рівно і погнала…

Померла тітка Катерина…

Не знаю куди вона — до янголів чи до чортів, але їм там точно скучно не буде. А я, мабуть скучатиму за її «Га-га, а шоб тобі три пи…ди на одного пупа»…

Татуся Бо

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  • Погода

  • Новинар

  • Партнери