Економіка

Цементний гамбіт

Зцементовані «Укрцементом» українські монополісти не тільки оббирають споживача, але стриножують пожвавлення темпів будівництва і розвиток економіки загалом.

Нині виробники цементу вже підраховують майбутні дивіденди, продажі товару пожвавилися, Україна виходить з кризи і нарощує темпи будівництва. Ринок виробництва цементу і бетону зростає. Уперше за кілька останніх років 2016-й галузь закінчила з приростом будівництва на 17,5 %.

У першому кварталі 2017-го цей тренд закріпився — об’єми виросли на 19 %. Тобто майбутнє ринку будівельних матеріалів стає райдужним, якщо ще й взяти до уваги «План Маршалла», який вже розроблений європейцями, щоб вирвати Україну з російських лабетів і наших злиднів, котрі використовує агресор, то потреба в цементі зростатиме в рази. І зрозуміло, що неповороткий, нереформований, немодернізований вітчизняний цементний виробник його не потягне.
 

На щастя, є європейські країни, з якими ми розвиваємо зону вільної торгівлі, і збережені дружні стосунки з країнами СНД, які, незважаючи на протидію Росії, намагаються пожвавлювати взаємовигідну торгівлю з Україною. Як, наприклад, Білорусь.

Проте, як пише газета Верховної Ради «Голос України», при нинішньому безриб’ї на східному ринку інвесторам та імпортерам із сусідньої Білорусі наші монополісти та їхні лобісти у владі вставляють палиці в колеса.

Будівельна продукція з Білорусі, якість якої відома, при заході на український ринок стикається з низкою проблем, як-то численні замовні експертизи з метою відстрочки чи сповільнення бізнесових операцій, так і пряме протистояння з використанням своїх людей у Кабміні. А тому інвестиції будівельних матеріалів, імпорт якісного цементу, який у торгівельних мережах України реалізується за ціною, нижчою від українського, незважаючи на затрати на логістику, звичайно ж дуже дратують керівників українських цементних заводів. Наш виробник звик працювати в умовах штучно створеного дефіциту, котрий дозволяє легковажити з якістю, а тому конкуренція, привнесена імпортом, його аж ніяк не влаштовує.

Отож, замість модернізовувати виробництво, дбати про екологію і пропонувати споживачеві реальні ціни, він воліє воювати з міжнародною торгівлею. Таке протистояння не вигідне Україні ні економічно, ні політично.

Боротьба з імпортом, що набула форм, загрозливих для економічної співпраці України і Білорусі, вже підкладає фугас під добросусідські стосунки між двома країнами, які в умовах війни з Росією є політично неоціненними. Білоруське Міністерство архітектури та будівництва бомбардує наші відомства листами, в яких висловлює обурення безпідставною відміною їхніх сертифікатів якості та прямою бюрократичною протидією входженню в Україну білоруського інвестора на ринку будматеріалів і білоруської продукції. Білоруси вважають такі дії виявом недобросусідства.

А в переддень офіційного візиту в Україну Олександра Лукашенка вважають, що економічний блок обов’язково повинен бути у порядку денному цієї важливої для двох держав зустрічі президентів. За дужками якої стоять безпека України і гарантії Білорусі у світлі майбутніх масштабних російських навчань на її території.

Тільки далекі від політики, абсолютно безвідповідальні люди можуть вважати, що співпрацею з Білоруссю у нинішніх умовах можна нехтувати. Тільки недальновидні альтруїсти можуть не розуміти цивілізаційної місії України, яка важко проривається до європейської орбіти не тільки стосовно Білорусі, а й інших країн колишнього табору.

Протидіяти ж економічній співпраці з білоруським ринком, який став альтернативою російському, можуть лише недолугі урядовці на зарплаті у монополіста.

Сергій Сердюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  • Погода

  • Новинар

  • Партнери