Брати Капранови — це сучасна Легенда України. Генії, що зачаровували своїм співом і словом, митці, що з неймовірним хистом пояснюють простою мовою складні речі минувшини і майбутнього. Вчора нас спіткала велика втрата — раптово помер один із близнюків, Дмитро. Тепер цей звʼязок між братами, між кожним із них і Україною буде і на землі, і на небі.
В Пекіні не вірять у перемогу Росії над Україною. Таку думку висловив на сторінках тижневика The Economist та на шпальтах китайської преси відомий професор Пекінського університету, директор Центру досліджень Росії та Центральної Азії при Фуданьському університеті Фен Юйцзюнь. Такого переконливого наративу від Китаю про те, що Росія програє війну з Україною і їй довередеться вивести свої війська з окупованих територій — у Кремлі явно не очікували.
Доки у Вашингтоні вирішують, хто хитріший: трампісти чи демократи з Білого Дому, а заодно кому жити, а кому ні (ізраїльтянам чи українцям), давайте уважно розглянемо одну ілюзію, яку роками нам насаджували з екранів телевізорів. А почну із заклику Зеленського до лідерів західних союзників запровадити “такий самий рівень захисту” від російських повітряних нальотів, як вони це зробили, захищаючи Ізраїль від атаки іранських безпілотників.
«Гонитва на виживання». Леонід Ісаченко. … Повернулася до перечитування роману, який недавно читала. Так буває. Буває, що одна книга з першої сторінки захоплює, але після прочитання швидко цю книгу забуваєш. Було зі мною й таке: брала у бібліотеці книгу і лише, коли починала читати, (не з першої сторінки) згадувала, що я цю книгу вже читала…
15 квітня вже вдруге святкував день народження мого дорогого батька без нього. Як сумно… Нині йому було би 88. А міг би ще жити і жити до ста років мінімум. Такий був активний, діяльний, рухливий. Боєць незламний за Україну…
Література — це виховання почуттів, навіть там, де вона прикидається джерелом задоволення. Як тільки в нас останнім часом не крутили цього Булгакова, роздивляючись його і так, і сяк. А все доволі просто: треба лиш уявити, скількох росіян і псевдоукраїнців його відомі пасажі в “Білій гвардії” виховали в презирстві й ненависті до всього українського…
Спробував якось називати речі своїми іменами. Тобто, грубо кажучи, брехню — брехнею, а правду — правдою. Іду містом, придивляюся, прислухаюся, але не принюхуюсь. Добра половина людей виглядає недобре. Тут головне не боятися очевидної ворожості, боятися треба вдаваної доброзичливості. А вона майже завжди така.
Тим часом в Нью-Йорку почався судовий процес над Трампом. Це перший екс-президент США, якому висуто звинувачення за кримінальними статтями, а саме — виплати (фактично хабар) порноактрисі Стормі Денієлс за те, щоб вона дала брехливі покази стосовно відсутності сексуальних зв’язків з Трампом перед виборами, що вплинуло на їх результат.
Іран Ізраїлю, як і Росія Україні, не оголошував війни. Просто вдарив великою кількістю балістичних ракет і БПЛА по державі, якої юридично для Ірану не існує. Як для Москви не існує держави Україна і окремої нації — українців. Тобто джентельменські манери: “Іду на ви” остаточно вийшли з моди. Просто брутальна агресія в стилі кочівників з Великого степу.
Про свободу або справедливість, як основні проблеми політичних систем, говорять і пишуть давно. Питання про те, що таке свобода, обговорюється ще з часів Платона і Аристотеля. А у дискусіях про справедливість центральне місце відводиться темі розподілу матеріальних і суспільних благ.
