Звідки береться вата?
Звідки беруться українці, які стверджують: «Одна страна, одін нарот! і «Ми ше братья»?
Ці українці прилітають не з Марсу і ними стають не враз.
Ми їх виховуємо змалечку. Виховуємо вату. Так-так, Мухами-Цокотухами, Ємєлями на печі, Іванушками-дурачками.
Ми читаємо ці казки, як наше. Обмальовуємо стіни (муральчики), як нашим. Дивимося сусідські мультики, як наші. А воно все не наше. Отак і закладається «одна срана».
У школу до малих учнів прийшли МОЛОДІ науковці. МОЛОДІ, виховані на нових спільних образах. Це вже не мухи-Цокотухи, не Ємєля. Це новітній свіженький об’єднуючий в одну страну образ. Точніше, два «безневинні» персонажики: Ведмідь з балалайкою і Маша з лукошком.
Що вже нам Маша і Мєдвєдь поганого зробили?
Заклали 25 кадр в голову! Коли все сприймаєш на автоматі. Коли вже не думаєш про ту балалайку, лукошко і їхнє неукраїнське походження, а просто береш в руки і йдеш, даруючи дітям радість, як зробили оті МОЛОДІ, виховані на Машах і мєдвєдях, українські науковці.
І Мандрує одна срана і одін народ просторами України. Балалайки в Дніпрі на Новий рік з Дєдошкою Морозом?
А шо не так?
І ні діткам, і ні вчителям, і ні молодим науковцям не спало на думку: а що не так у цій ситуації з Машою і Мєдвєдьом?
Лариса Ніцой
