Суспільство

Бартер із Миколою ХОЛОДНИМ

В 90-х роках, як відомо, був дефіцит на все, навіть на електричні лампочки.
Отож в обідню пору я вистояв чергу за цими приладами для освітлення і з радістю приніс їх на роботу.
Ще не встиг намилуватися, як заходить до кабінету поет Микола Холодний. І відразу спрямував свій погляд на стіл: мовляв, дай одну, бо вже місяць лапочка не горить у коридорчику…

Я зніяковів — ніби й не дати соромно, і жаль…
Проте Микола Костьович дістав із портфеля книжку і мовив: «Я по бартеру…».

І невдовзі поклав переді мною нашвидкуруч написаний автограф: не про якусь там лампочку, хоч би перед ним стояв сам винахідник її, а возвеличував мене своїм автографом не менше «винахідника парової машини»…

Любив він такі чудернацькі присвяти…

Володимир Сапон

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *