Суспільство

Карабін… до свічки у вікні

Голодомору 1932-33 передували три великі кампанії «добровільної здачі зброї» — останню русскіє з розмахом провели в УССР 1928 року. Це дало змогу як мінімум потроїти результативність другого Голодомору у порівнянні з першим — 1921-22 рр. Та розширити ареал його застосування — зокрема на Чернигівську та Полтавську губернію окупованої УНР, де перший голодовий теракт провалився (бо в тих краях 1922 року володіння зброєю було тотальним).

Тому виставляючи сьогодні у вікнах свічки — у пам’ять про жертв окупаційного терору — не легковажмо: там, де у вікно можуть виставити ще й карабін, Голодоморів ніколи не буде!

І якщо хтось знову біля Свічи пам’яти поставленим голосом прорече: «Все, що їм було потрібно — це хліб», плюньте і розітріть.
Все, що було потрібно українцям — це зброя і Армія.

І вже під час Третього Голодомору (а не «штучного голоду») там, де була УПА, ніхто не опух.
А там, де її не було, не опухли тільки комірники.

Ростислав Мартинюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  • Погода

  • Новинар

  • Партнери