У січні ти випадаєш із часу.
Таке відчуття буває між Новим і Старим Новим роком.
Ти сідаєш в автомобіль і їдеш, куди веде внутрішній голос, шукаєш гармонії в дорозі й ночуєш у маленьких придорожніх готельчиках з домашньою кухнею.
На бензозаправці ти зустрічаєш рекламний щит: «Повні баки в рік Собаки», заправляєш повний бак бензину, випиваєш чашечку кави у придорожньому кафе й сідаєш в автомобіль.
Мотор лагідно муркає.
На якійсь хвилі невідома співачка співає про кохання. Уздовж траси тягнеться похмурий темний ліс, фари розсікають густу темряву, і ти розчиняєшся в часі.
Час зникає.
І тільки далекий голос невідомої співачки на незнайомій радіохвилі нагадує, що життя продовжується.
Володимир Даниленко
