Новини

Вишуканість Олени СТЕПАНЕНКО

Відома поетеса Олена Степаненко народилася 28 травня 1974 року в селищі Талалаївка на Чернігівщині.
Лауреат премії видавництва «Смолоскип» та Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов». Автор книг «Передчуття Авалону», «Коротка меса на друге пришестя Данте» та ін. Також вірші нашої талановитої землячки надруковані в антології «Під небом Полісся». Це – дуже вишукана, інтелектуальна й напрочуд музична поезія.
 

MON SEUL DESIRE

Снігопад, мов хутро однорога,
м’який і вологий.
Шостий поверх. Вікно.
Не постукавши, тихо ступлю,
Бо ж іще не живу – лиш триваю
між снігом – і Богом,
Бо триваю у Вашій любові –
та ще не люблю.
Переправте мене,
найтривкішу з відомих утопій,
Від тримірності звуку,
від стада прекрасних Гелен.
Хай лише однорог, що увійде
до зали потому,
Має право спитати,
звідкіль тут новий гобелен.

По червоному полю –
зайці, корогви та мільфлери,
Ось і місце для Дами –
впустіть-но мене у цей Сад,
В чарівниче тривання –
як виклик землі та паперу,
Поміж снігом – і Богом,
що після назветься – Весна.

Шопен

Переходить мазурка по долі кульгавим «до-ля»,
Розтікається тінню ґарроти розламаний тризвук,
І до розмірів кулі стискається раптом Земля,
І цілує у скроню з летким благовіщенням тризни.

Не зважайте, маестро – то все випадковий парад
Міст, що схожі до женщин, кімнат, що нагадують зруби.
Ваш єдиний вітряк – він же Санчо і він – Росінант –
У чеканні поживи показує струджені зуби.

Ви простили усім – як рояль не прощає розлук
Ні Варшаві, ні жінці, ні смерті – й потоком шаленим
Вирве навіть її з-поміж криво покладених рук
І тоді лиш замовкне, бо й тиша його – про Шопена.

Ті часи, що надходять – часи запинання завіс,
І нема поза звуком любові, бо та – найточніша,
І відточені пальці по Вас перепурхнуть на «біс» –
Та не тут, і не зараз, й не ті, що чекалося – Інші.

***

Так прозоро, дитинно й лячно
Прокидатись, а тут – зима,
Люба дівчинко, от не плач-но –
Ти ж сильніша, і ти – сама…

Глянь – на дахові скатертина,
Мружить холод очей олень.
В тебе теж така сама – дивно,
Тільки літо на ній – і день,

Ти сильніша – в твоїй правиці
Дев’ять брам з дев’яти небес.
…Янгол шовку тобі в зіницях
Найчистіший гаптує хрест…

Олена СТЕПАНЕНКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *