«Я знаю, что мєня студєнти називают «Мама Вєра». Знаю, і совєршенно на ніх нє обіжаюсь. Мнє, єслі чєсно, даже пріятно»… І досі чую цей трохи надривний віолончельний голос: Віра Василівна ШУТЕНКО намагається передужити «підогрітий» ресторанний гамір.
Прочитав Михайла Зигаря «Империя должна умереть».
Зигарь — російський журналіст, але адекватний. Він дуже серйозно прошерстив листування, щоденники і мемуари російської еліти 1900-1917 років…
І написав про це книгу.
Добре помню два нових роки з дитинства…
Перший, коли загубив ключі від квартіри, за шо получив по с*аці від батька, а потім батько повів мене на йолку до кінотеатра «Ааврора», було дуже холодно, не то шо січас, я засунув руки глибоко в кишеню пальта, в кишені обнаружилась дірка, а в дірці соотвєтствєнно обнаружились ключі…
