Кілька днів тому їхала в метро! На «Золотих Воротах» когось притисло в дверях! З динаміка довго звучало: «Відпустіть, будь-ласка, двері». Я подумала, що у того, кого притисло, слабка реакція, бо, ну, дуже вже кволо реагував! За кілька станцій людей стало менше і я побачила чоловіка у військовій формі зі стомленим обличчям.
Моя родина чекала його звільнення з російського полону. Точніше, з тюрми, де він перебував як політичний в’язень. Його запроторила за ґрати московитська влада за те, що в Криму він не визнав окупації. Вивісив у себе на будинку український прапор.
«Нам кажуть, що ми потребуємо критиків, що у нас повинні бути хороші критики. Однак багатостороння і вдумлива критика стає все більше і більше неможливою. Ніхто не може справитися з трьома великими літературами сучасности — маю на увазі англо-американську, французьку і німецьку.
