Уночі зібрався я в дорогу
і почув у тиші голос з неба:
— Ти куди так рано і до кого?
— Я до тебе, Отче мій, до тебе…
— Зірку я твою не погасив,
і до мене інша є дорога…
— Отче мій, підкошуються ноги,
Отче мій, живу з останніх сил,
що не крок — провалююсь в біду
і, боюсь, до Тебе не дійду…
Я недавно запитав у кількох людей, якого вони року народження. Назвали середину 80-х. Я навіть здивувався. Бо це ж люди, що народилися вже в постбрежнєвську епоху. «Дарагой Лєонід Ілліч» помер 10 листопада 1982 року. Скоро у таких як я тицятимуть пальцем, як у динозавра, і казатимуть: «Він Брежнєва бачив».
Аптека «Доброго Дня» виявилась кублом сепаратистів та порушників Закону про мову. Щойно, зайшов до цієї аптеки на Печерську (площа Лесі Українки), і там відвертий українофоб на касі (ім’я та прізвище на бейджику — Сергій Світленко) не те, щоб не обслуговував українською, як це зобов‘язує стаття 30 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної», так ще й відмовився в грубій формі виправляти своє порушення, сказавши «і нє буду гаваріть на укрАінскам, закон єщьо не вступіл в сілу».
Минулого тижня до Москви раптово навідався директор ЦРУ Вільям Бернс. У нього були зустрічі з посольським складом США в Росії, членами РНБО РФ, заступником глави РНБО Росії Дмітрієм Мєдвєдєвим і секретарем РНБО РФ Ніколаєм Патрушевим. Основна мета візиту керівника ЦРУ до Москви — розібратись в перестановках і накопиченні російських війсь на кордоні з Україною та передати російській стороні меседж про те, що у разі ескалації конфлікту на Донбасі і військових провокацій США будуть змушені діяти адекватно до ситуації, аби не допустити збройного загострення на російсько-українському кордоні.
Пам‘ятаєте, як Зеленський тикав «фак» всій країні? Принижував Томос, мову, армію. Принижував найголовніші цінності країни, яка їх кров‘ю виборювала на Майданах та війні. Пам‘ятаєте, як Зеленський називав нашу країну «проституткою» та знущався над галичанами? Він принижував гідність мільйонів людей і сміявся з нашого руху до європейських цінностей.
11 листопада Леонідові Талалаю виповнилось би 80 років. Поет неймовірної внутрішньої напруги. Його «Безпритульна течія» — остання книжка — написана зболеним серцем у передчутті неминучого, на межі світла і пітьми.
