Я познайомився з ним випадково. Гостював у однокашника в Києві, збирався вже вертатись до Чернігова. Той не відпускає.
— Куди ти поспішаєш? Побудь ще хоч день.
— Мені і двох вистачило: гамір, метушня. Собачку залишив на сусідів…
— Я сумуватиму за тобою…
— Та ж ми щотижня спілкуємося телефоном. Приїжджай до Чернігова…
5 хвилин із Загребельним
