Сьогодні ми знову на порозі Христового Воскресіння. А з ним, може, і нашого. Найтривожніші часи настають тоді, коли месій забагато. Причому, метушливих, галасливих, дешевих… Кімнатних якихось. Тому тримаємося однієї правди та віри. Беззаперечної, глибокої, вистражданої Ісусом. Тієї непохитної, котра тримає нас на світі, як і наших предків…
Котра пронизує, просякає нас глибинним скорботним сумом у Великодню п’ятницю. І дарує щиру та світлу радість у неділю – день Христового Воскресіння. Все інше від лукавого. На всьому іншому повноформатно юдин поцілунок і цинічна зрада.
… Життя людське прописане так, що тим, хто живе не навмання, на чистовик, часто доводиться самим повторювати, проходити земний шлях Ісуса. Його хресну ходу під батогами, через людську ницість та злорадство, зашкальну жорстокість, цвяхи у долонях і невимовний біль. Торувати свій 
шлях через страждання. Бо вселенське зло досі не поборене. Бо продажні друзі й далі гірші за ворогів. Бо холодна байдужість і далі уміло ховається за буцімто співчуттям, розумінням, підтримкою.
… Сьогодні наш народ чи не єдиний, котрий у відкритому, смертельному бою зійшовся з Дияволом. За правду, світло і віру Христову. Проти мракобісся і дикості, проти варварів, котрі, як колись Ірод, від страху за розплату вбивають наших дітей, забирають їх у страшне рабство. Сотні тисяч невинних, трепетних, джерельно чистих душ… Як ми їх позбираємо по світу? Як познаходимо? Хіба по стигматах на ніжках та ручках, як у Христа від розп’яття страшними цвяхами… Після якого миру? Цього, пронизаного зневагою і ганьбою, який нам пропонують вбивці, фарисеї та данайці?
… Важка дорога Христова до світла. Але пройти її мають право та честь лише найкращі, найвідданіші своїм ближнім, країні, своєму родоводу та своїй вірі. Своєму слову. І ніякий Чистий четвер не чистіший за цю бездоганно чисту місію покарання зла. Навіть, як Ісус, смертю смерть подолавши. Тому тримаймося одним рядом, однією шеренгою, одним строєм, як наші Воїни Добра у бою. Одним колом, як наші родини та дітки біля церков з великодніми кошиками…
І щиро віримо, що наша та Христова правда переможуть. Що біле переборе чорне, якими широкими смугами по наших життях його не малюй. Правда пересилить кривду. Як тоді Син Божий. І цьому є великі знаки. Найперше, наша віра та сила – наш благодатний вогонь. Христос Воскрес!!! Воістину Воскрес!!!
… Але вже весняне сонце викочується писанкою. Подивіться, як бджоли ретельно в’ються біля цвіту. Розносячи любов та життя. Як пташки по гілочці вибудовують свої хатки для майбутнього, для радості. Заливаючи небо дзвінкішими за церковні співами… За це варто битися. І вистояти, як він тоді. Христос Воскрес!!! Воістину Воскрес!!! Христос Воскрес – воскресне Україна!!!
Ануш Балян
