На щастя, я правий, а ви ні — я невідомий. Тобто, коли кажуть на мене «відомий» – передають куті меду. І «всі» мене не знають. Це прикольно, коли продаєш книжки свого авторства. Мене сприймають продавцем. І кажуть мені про мене: «О, люблю Кокотюху! Прості речення, легко читається, цікаві сюжети, не відірватися, стиль гарний».
Або ось таке: «Не подобається Кокотюха. Якісь речення дуже прості, сюжети примітивні, мова бідна, ледь домучила книжку».
Мовчу в обох випадках. Але в другому голосно раджу читати єдину альтернативу цьому Кокотюсі – Забужко. «А хто це?» – таке було питання…
Андрій Кокотюха
