Чогось мені хочеться
То смутку, то сміху.
Чогось мені хочеться
То зливи, то спеки.
Іду проти вітру,
Іду проти снігу,
Іду проти звичок,
Хоч це і нелегко.
Чогось мені хочеться
То сонця, то хвищі.
Чогось мені хочеться
То цвіту, то диму.
Іду проти грому,
Іду проти тиші,
Лише проти честі
Ніколи не йтиму.
Це вірш чернігівського поета Кузьми Журби. На томику автограф: «Василю Нікітіну – ліричному гумористу на згадку про зустріч у Понорниці і з щирим побажанням нових творчих успіхів. К.Журба, 31.01.76»
Кузьма Тимофі́йович Журба (11.11.1922, село Хрещате, Козелецький район, Чернігівська область — 19.11.1982, м.Чернігів) — український поет, журналіст, член Спілки письменників України. Друкуватися почав з 1938 року, у своїх творах оспівував любов до рідного краю, його історію та сучасність. Писав також для дітей.
Учасник німецько-радянської війни, відзначений бойовими нагородами. Протягом 1951—1956 років працював на Чернігівському обласному радіо, а 1956—1982 роках — у редакції обласної газети «Деснянська правда».
Довгий час очолював обласне літературне об’єднання, від 1963 року — член Спілки письменників України.
Ярослав Нікітін
