Спробую коротко про експеримент у ТРЦ «Гулівер», Київ. Це лише мої спостереження і мої висновки. Загальний: дуже добре, брате бобре, що великий буржуйський ТРЦ у центрі Києва сам ініціював книжковий фестиваль. Є розуміння: книжки – мода і тренд. А це красиво і корисно. Далі деталі.
1. Публіка не книжкова, не фестивальна, не в контексті. Але: 70% відвідувачів книжками цікавилися. З кожних десяти семеро виходили бодай з однією книжкою. Отже, про книжки треба нагадувати. Читачі, вони ж покупці, є.
2. Серед учасників мало задоволених. Але: задоволений учасник книжкового заходу – це той, у кого під кінець лишилося півкоробки книжок із 38-ми. Тож на жодному книжковому 
фестивалі нема 100% задоволених учасників.
3. Проблема: треба бути з 10 до десь так 21.30. Але движ починався десь 13.30 і затухав 19-19.30. Інший час книжники нудилися. Вирішення проблеми – кава при вході на дні фестивалю. Виторг буде такий, шо…
4. Приходили по детективи, трилери, горори (жахи). Любовні романи відразу викликали відразу. Фантастика і фентезі – переважно дітям, яких, на жаль, небагато. Проте діти готові вимагати від батьків жахів замість фентезі. Батьки проти, але піддаються вмовлянням. Проблема: сегмент порожній. Тупо порожній. А підняти копійку реально.
5. Підліткової літератури – нуль. Батьки просять щось для 13-16-річних. Проте “Острів скарбів” їм уже не піде. Вимоги до підліткових текстів у самих підлітків давно помінялися.
6. Ціна на книжки зупиняє 6 із 100 відвідувачів. Чимало приходило в наступні дні.
7. Попит на українську класику є всюди, крім книжкових фестивалів у ТРЦ. Там люди віддають перевагу сучасним авторам. Українських знають мало.
8. Читання для відвідувачів ТРЦ – дозвілля, розвага, релакс. Тому Кокотюха дає ідеальну пропозицію.
Андрій Кокотюха
