Щойно донька письменника повідомила, що вранці помер видатний український письменник Валерій Шевчук. Він помер на світанку, отже — за народною прикметою — ще не нажився. Проте житиме своїми видатними творами — його проза цілком на рівні кращих зразків світової. Якщо хочете порівняння — на рівні кращих зразків нобелівських лавреатів, хоча значимість саме цих особин перебільшена…
“Дім на горі”, “У пащу дракона”, “Біс плоті”, “Юнаки з огненної печі” – це перше, що приходить на пам’ять з творів Валерія Шевчука. Але їх значно більше…
А ще він дружив з юності з чернігівським автором Петром Дідовичем – і то не може не викликати доброго захоплення така тривала чоловіча дружба.
З миром хай спочиває Валерій Шевчук!
Василь Чепурний
P.S.
«Закінчилися його земні страждання… Відмучився сам і відмучив нас… Вічне спочивання пошли йому, Господи, а світло споконвічне нехай йому світить. Спочивай у мирі, тато!», – написала донька Юліана у Facebook.
За її словами, помер Валерій Олександрович в реанімації лікарні «Феофанія». Останні дні перебував у дуже тяжкому стані.
Валерій Шевчук – письменник-шістдесятник, він був майстром психологічної і готичної прози.
Його називали найяскравішим творцем сучасного українського інтелектуального роману. Письменник дуже багато зробив для популяризації української спадщини ХVІІ століття. Також він є автором популярної біографії Івана Мазепи.
Шевчук був викладачем Київського національного університету ім. Т. Шевченка, а також ведучим історико-суспільних програм «Українського радіо».
