Оголошено короткий список номінантів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2025 року. Про це повідомили на сайті премії: «Після проведення аналізу номінованих літературно-мистецьких творів з урахуванням їхньої мистецької цінності, унікальності, а також суспільної значущості і їх впливу на національне соціокультурне середовище, членами Шевченківського комітету шляхом таємного голосування були відібрані твори, що братимуть участь у третьому завершальному турі конкурсу»…
Серед номінантів на премію в номінації «Література»:
Юрій Тарнавський — роман «Теплі полярні ночі» (авторизований переклад з англійської М. Нестелєєва), англомовний варіант «WORM ARCTIC NIGHTS»;
Юрій Іздрик — книжка поезій «Колекція»;
Світлана Поваляєва — збірка «Мінлива хмарність з проясненнями»;
Мар’яна Савка — книжка поезій «Навіки ніжні: 77 віршів любові і віри»;
Богдан Томенчук — книжка поезій «Вишийте, мамо, бронежилет».
P.S.
Шевченківський комітет продовжує дивувати (на щастя, цього року поки що без публічних скандалів). До третього туру в номінації «Література» допущені прізвища з обойми умовного «постмодерну» (четверо з п’яти).
Хто б сумнівався? І хтось із них таки отримає премію (тут кажу про поетів). Хто? У кого верлібри як суха безживна жуйка? Чи в кого претензія на філософічність, за якою насправді пустота? Або ж у кого справді добрі вірші, і почесне місце того, хто їх написав – десь у першій сотні поетів сучукрліту?
… Як і минулого року, кращі – мимо каси. Але цього року їх навіть не допущено до фіналу.
Михайло Сидоржевський
P.S.
А мав би, на мою думку, список літераторів виглядати так: Світлана Короненко, Богдан Томенчук, Артем Чех. І це було б справедливо.
Любов Голота
… І Олексій Бик!
Василь Чепурний
Слушно пише пан Михайло про подальші викрутаси Комітету з присудження Національної премії імені Тараса Шевченка. А через те, що торік була подібна веремія, мимоволі виникає враження, що ті “комітетники” мають завдання знецінити найвищу національну нагороду… Ганьба фарисеям! Ми неодмінно ПЕРЕМОЖЕМО!
Андрій Нечитайло
У цьому комітеті час зробити дезактивацію, вичистити від вірусів і зробити потужний цунамі. Скільки й знаю, то там чесністю, честю і не пахне. Роками чую про корупцію, купляння голосів, домовленості, лобіювання, чи невміння і небажання цінувати й поціновувати гідних і справді талановитих. Отак, Тарасе, і під твоїм ім’ям плодиться безчестя, несмак і не народжується ”апостол правди і науки”. А, може, цей комітет вже і не потрібний, коли він пливе брудними водами у гнилому човні?
Катерина Мотрич
Познайомтесь, будь ласка, з творчістю ШІ (Штучного Інтелекту). Нанизує образи не гірше деяких поетів. Лише душа відсутня…
Поезія має міняти своє призначення, оскільки світ трансформується і глобалізується. Відповідно, щоб існувати в інфопросторі, має мінятися і зазнавати трансфомації і поезія. Традиційно жонглювати метафорами і гратися в словесні конструкції уже немає змісту. Дух часу – його проблематика і новітня міфологічність стирає межі між поезією і публіцистикою чи перфомансом. Шкода, що в Шевченківському Комітеті послуговуються, як і завжди, далеко не мистецькими категоріями…
Анатолій Матвійчук