Чи справді в російсько-українській війні відбувається техніко-технологічна революція ведення воєн? Чи, може, ми емоції винахідників, інженерів, військових операторів сприймаємо перебільшено? Так, вперше український морський дрон уразив підводного човна, ударні гелікоптери і ось бойові літаки росіян…
Наші ударні дрони долітають до Казані, Енгельса, Оренбурга і точно влучають у ціль. Очевидні ж факти. Але чи можемо ми назвати дрони – зброєю перемоги? Не захисту, а перемоги. Динамічна ситуація і що буде завтра сказати важко.
Однак на сьогодні ми маємо в основному арсенал оборони. Ми лише десь у глибоко втаємничених місцях готуємо “зброю перемоги”- ескадрильї літаків і сотні високоточних балістичних ракет. Це вже все + флот підводних човнів + ракети надзвукової швидкості є у росії і вона всеодно перемогти не здатна.
А ми будемо здатні?
Радикальне здешевлення оборонної зброї: дрони+парк артилерії+дешеві ракети зробили не революцію, а феномен неможливості куди сильнішому і куди багатшому супротивнику перемогти слабкого і біднішого, який налаштувався не здаватися.
Про це ми можемо судити не лише по воєнних діях в Україні. Про це говорить досвід талібів у Афганістані, хуситів Ємену і терористів з Хамас. Дорогуща і потужна зброя США не змінює поведінки і намірів хуситів, як і донедавна високоефективна армія Ізраїлю, що перетворила Газу на Торецьк чи Авдіївку, півтора року не може вирішити питання із заручниками і перемогти Хамас.
Росію, США, Ізраїль єднає те, що вони володіють ядерною зброєю. Але!!! Це теж у сучасних умовах не зброя перемоги, а зброя оборони – застереження-захисту: не лізьте до нас з війною!!!
Ми вступаємо фактично вдруге у фазу “абсурдності воєн, як інструмента розвʼязання конфліктних питань”. Перша виникла після Хіросіми й Нагасакі. Людство вжахнулося, і з глобальних воєн між головними гравцями геополітичного боксу переключилося на проксі-війни. Як і після серпня 1945, так і в 2025 році кожен, хто віддає наказ на бойові дії проти сусідньої чи ворожої далекої держави є злочинцем і авантюристом. Ми сьогодні всі у військово-технологічному тупику.
Війну сьогодні буде здатний виграти тільки той, хто створить разом із союзниками високоефективну самодостатню економіку, яка не буде залежати від торгівлі з країнами – потенційно ворожими. І прецедент був – перемога у Холодній війні над СРСР. Радянці мали 12 тисяч атомних зарядів, велетенський флот субмарин, потужні ракети і авіацію. І це ніяк не вберегло їх від катастрофи.
Тому українська дипломатія, яка за ці три місяці показала свою надзвичайну ефективність і є своєрідним цементом для країн Заходу, сьогодні теж дуже потрібна і перспективна “зброя”. Не якась окрема зброя, а тільки зміцнення союзу близьких за цінностями й інтересами держав, є тим шляхом, який може призвести до перемоги.
І укладання Договору про створення спільного україно-американського Фонду відбудови – це надзвичайної ваги подія. Україна вперше стала де-факто країною Заходу, бо увійшла в зону його стратегічних інтересів. Курс правильний і єдино можливий для перемоги: ефективна оборона, дошкульні удари по тилах ворога і зміцнення стратегічного партнерства з країнами Заходу.
Віктор Лешик
