Для мене фото президента з українськими біженками у Чехії – одне з найсумніших фото цієї великої війни. Щоб передати весь біль цієї війни не обов’язково знімати страшні рани і понівечені людські тіла. Хороший фотограф знімає понівечені людські душі, коли через усмішки героїв на фото бачиш біль втрати близьких людей, дому, втрати всього свого колишнього щасливого життя.
Жінки так туляться до президента не тому, що вони його так люблять, а тому що він для них уособлює Україну – рідну землю, яку вони втратили. І надію. Надію, що, можливо, колись, вони повернуться. А може й ні.
І від цього “може й ні”, яке, з кожним роком вимушеної еміграції, перетворюється в “напевне, ні!”, це фото є таким сумним. Бо більшість українських біженців від війни не повернуться вже ніколи. Немає куди повертатися. Майже 20% території окуповано.
Для мене це фото – нагадування, що українська держава не виконала свою головну місію: не захистила своїх громадян. Звичайно, ні Україна, ні керівництво України не є відповідальними за війну. Війна – це виключна відповідальність російського народу і путіна, який виконав волю свого народу. Це не обговорюється. Тут не може бути ніяких дискусій. Виключна відповідальність на них.
Але Україна Зеленського не змогла захистити свій народ. Не мала ні плану А, ні плану Б, взагалі жодних планів захистити свій народ не було. Тільки армія на свій страх і ризик, незаконно (вдумайтеся, незаконно, без наказу!!) розгорнулася до оборони і це спасло від окупації всю країну.
Ті очі жінок в Чехії, повні надії і болю, мали б снитися кожну ніч відповідальним за безпеку українців. Мільйони людей, які втратили все, мали б приходити до них щоночі і питати: а де ти був, коли нас вбивали, ґвалтували, катували? Де ти був, коли мільйони людей покинули домівки? Де ти був?!
Я не знаю, чи буде ця війна уроком для нащадків. Практика показує, що історія нічому не вчить. Але таких зустрічей президента України з біженцями з України не повинно бути ніколи. Інакше ми просто не маємо права існувати, як держава. Бо основна функція держави не збирати податки і платити з них зарплати чиновникам і депутатам, а захищати свій народ.
Сергій Марченко
Пане Сергію, все так і… все не так. Дозвольте цитату? “Ті, хто бореться на війні, — чудові люди, і чим ближче до передової, тим більше чудових людей там зустрінеш; зате ті, хто починає, розпалює і веде війну, — свині, які думають лише про економічну конкуренцію і про те, що на цьому можна нажитися. Я вважаю, що всіх, хто наживається на війні і хто сприяє її розпалюванню, слід розстріляти в перший день воєнних дій довіреними представниками чесних громадян своєї країни, яких вони посилають боротися”. (Ернест Хемінгуей). Війна почалася передовсям із наших свиней, а московські підхопили, оцінивши ситуацію. Чи може я помиляюся?.. І ще: чому під час війни народу стало менше, а свиней – більше?..