Санкції! Більше санкцій! Ще більше санкцій! Але санкції самі по собі ніжки не переставляють. Гучно тавруєш Москву, а тихо купляєш в росії збагачений уран (Франція) чи скраплений газ (ФРН). Чи нафту з тіньового флоту танкерів. Але європейці підійшли до тієї межі, коли ще трохи й імітувати вже не вийде.
От як вони збираються блокувати танкери тіньового флоту, якщо їх супроводжуватимуть російські літаки-винищувачі? Саме це сталося днями в Естонії. Затримали побіля одного з островів. Прилетів російський літак. Назустріч йому вилетіли португальські винищувачі, розквартировані неподалік. Покружляли… та й відпустили танкер далі у Балтійське море.
Європа врешті-решт має породити лідера, який зможе на рівних говорити і з Путіним, і з Трампом. І це не обовʼязково ядерна країна.
Без лідера під правильне нашіптування мутер Європи фрау фон Ляйєн цих двох не зупинити. У дійсності це вже не російсько-українська війна. Це вже фактично російсько-європейська.
І рибку зʼїсти, і до Трампа присісти вже не дуже виходить. І як показав наш гіркий досвід, а перед тим не менш гіркий досвід Фінляндії 1939 року, доки на землю не гепнуться перші міни-снаряди-ракети, європейці не проснуться. Бо більшість ніколи не мислить стратегічно-абстрактно. А електоральна демократія у сучасному вигляді (влада більшості) намертво вʼяже європейських політиків і змушує ставати або публічними ідіотами (Роберт Фіцо), або хитро вискобленими мафіозі (Віктор Орбан).
Віктор Лешик
