Політика

Ідеологія імперій

А парадоксальна ситуація вимальовується. Гарант нашого суверенітету і територіальної недоторканності (за Будапештським меморандумом) з 2014 року віджимає наші землі. А тепер основний гарант безпеки Данії – США категорично наполягає на тому, щоб йому відписали Гренландію. І в першому і в другому випадку спекуляція на темі безпеки і демонтаж міжнародно-правової системи.

Якщо війну між Туреччиною і Грецією НАТО якось перекашляв, то війну головного постачальника безпеки на Європейському континенті проти значно менш потужної країни – члена НАТО блок навряд чи переживе.

Трамп постійно говорить, що його коник – це мистецтво вести переговори. У ситуації з Данією ні дипломатією, ні бізнес-діалогом навіть і не пахне. Ідеологія імперій дуже схожа: начхати на інтереси сусідів, інтереси імперії понад усе.

Але між росією путіна і США Дональда Трампа є одна суттєва різниця. Москва обростає партнерами (угоди укладено з Пекіном, Пхеньяном та Іраном), а команда Трампа сіє розбрат в коаліціях, які так чи інакше пройшли випробування часом. Фактично прямо зараз Трамп допомагає руйнувати Путіну і НАТО, і ЄС. Навіщо?

Ідеологічна несумісність. Трампізм – це капіталізм у класичних його формах: підтримка і пільги для крупного бізнесу і мінімізація соціальних видатків. У більшості країн ЄС з точністю до навпаки: на першому місці соціальні видатки і постійне нарощування податків на великий бізнес. І цей бізнес починає перебиратися у США, знекровлюючи економіку Європи.

Якою може бути кінцева ціль трампістів, яким лише 4 роки бути при владі? За цей термін все можна тільки зруйнувати. Жодних гарантій немає для союзників США, що невдовзі не повернуться люди з команди Клінтона-Обами-Байдена. То навіщо потурати Трампу і все руйнувати в угоду кон’юнктурі?

Все може змінитися, якщо Європейський Союз нарешті стане на шлях набуття самостійного статусу геополітичного гравця (про що в Давосі говорив Зеленський). Ілон Макс, як людина, яка далека і від історії, і від політики, не тямить, що творить. Він всіляко топить за ультра-правих з партії “Альтернатива для Німеччини”. Але хто сказав, що ці ультраправі стануть ноги цілувати США?

Крайній консерватизм – це крайній національний егоїзм. І в національних інтересах німців (стратегічних інтересах) не руйнувати ЄС, а нарешті зайнятися радикальними реформами в унії для навернення ЄС на шлях фактично конфедеративної держави. Капіталісти класичного штибу своїх могильників завжди пестують своїми ж руками.

Віктор Лешик

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *