Вчорашню зустріч Зеленського і Трампа порівнюють із зустріччю Роні і Горбі в Ісландії, яка радикально змінила хід Холодної війни. Це дуже некоректне порівняння. Та давня зустріч не тривала 15 хвилин, а формально дві доби. Фактично у сумі 10 годин перемовин. Обговорювали насамперед ядерне роззброєння. Нічого не підписали, але дійшли спільного висновку – у ядерній війні переможців не буде.
Це була друга їхня тривала зустріч. Що між першою у Женеві (листопад 1985 року) і другою у Рейкʼявіку (жовтень 1986) сталося? Так, це катастрофа на ЧАЕС. Михайло Горбачов всіляко брехав про цю аварію своїм рабам, а в реальності до нього дійшло якими жахливими наслідками 
загрожує вибух лише одного ядерного реактора, не кажучи вже про вибух мегатонн бойової ЯЗ.
Що сталося між зустрічами Зе і До в Овальному кабінеті й у Ватикані? Ключеве слово – Китай. Трамп, як і кожен звичайний реднек-неук, не вірить в абстракції, він вірить тільки в те, що може помацати. І от він помацав: Китай ні скільки не злякався його божевільних митних тарифів і між Сі і Пу не виникло жодної тріщинки, скільки не слинили московського диктатора Трамп і його подовжувач рук Віткофф.
Згода Доні на зустріч на 15 хвилин із Зеленським потрібна була Трампу насамперед для того, щоб зіграти роль просвітленого – те, про що йому на ранкових брифах торочили опозиційні журналісти (Путін тебе дурить), не мало фактів, а от Зе підвіз йому гарячих: китайці беруть участь у виробництві зброї для росії, поставляють всі необхідні комплектуючі й навіть запустили конвеєр “добровольців” для війни в Україні. І те, про що Трамп уже знав і соромився визнати, раптом засяяло, як сонце з-під хмар: ширку між КНР і РФ Трамп ніколи не розібʼє…
Віктор Лешик
