Вчора говорили з подругою і вона сказала: «Знаєш, хто б що не говорив за Трампа, але ж подивися: він зробив неможливе – посадив за стіл перемовин росію і Україну. Це ж було абсолютно неможливо раніше! Це великий прогрес». Я відповів, що ця ситуація нагадує мені миття підлоги. Цілий тиждень не хотів за це братися, а сьогодні я дивився на швабру. І це, безумовно, прогрес!
Перемовини Трампа на цьому етапі мають приблизно таке саме відношення до встановлення миру (а не капітуляції!! – це суттєва різниця!), як споглядання швабри до миття підлоги.
Найбільша перемога України в Саудівській Аравії – українська делегація змогла довести адміністрації Трампа, що їхня брехня про те, що Україна не хоче миру, не відповідає дійсності.
Це виглядає абсолютним ідіотизмом, але нам пора звикати, що живемо в ідіотократії. Тому щасливі українці як велику перемогу святкують, що наші булери з адміністрації Трампа 
тепер будуть булити нас не за “небажання миру”, а за щось інше.
А ще велика перемога, що нам дали те, що після попередніх перемовин забрали. Хороший Сірко, на тобі кісточку! Єдині, хто зараз у виграші від цієї оруєлівської імітації переговорних процесів, коли американці то дають, то забирають назад у України цукерку – президенти України та США.
Американські реднеки щасливі, що їхній потужний лідор нагнув якогось вискочку зі східної Європи, який не хотів віддати копалини по-хорошому. Стомлені від війни українці щасливі, що завдяки потужній дипломатії президента, нам знову дали те, що кілька днів тому забрали.
Обидва президенти красавчики. У Трампа навіть яйця подешевшали. А Зеленському радо пробачили крах Курської операції. Тому запасаймося попкорном, бо побачимо ще багато серій потужних перемовин двох неймовірних президентів, які ведуть свої народи до процвітання.
Сергій Марченко
