У червні 1940 року, після безславної шеститижневої військової кампанії, Франція підписала перемир’я з нацистською Німеччиною. Насправді це була принизлива капітуляція з втратами території, людей, економічного і військового потенціалу. Денацифікація і демілітаризація по-німецьки.
Маловідомий тоді французький генерал Шарль де Голль втік до Великої Британії, де прем’єром нещодавно став непримиренний ворог нацистів Вінстон Черчилль, який замінив Чемберлена, що проводив політику умиротворення агресора.
У той час на Британських островах мало хто вірив у перемогу; залишки британського експедиційного корпусу, кидаючи важке озброєння, евакуювалися з Франції, Гітлер готував десантну операцію «Морський Лев», і незабаром почався повітряний наступ нацистів – операція «Бліц», в ході якої Лондон був сильно зруйнований і загинули десятки тисяч мирних жителів.
Багато британських політиків вважали за необхідне піти на пропозицію Гітлера і укласти мирний договір з нацистською Німеччиною. Черчилль був проти. «Ніяких переговорів з ворогом, – сказав він, – британці будуть битися на пляжах, якщо доведеться. Ми ніколи не здамося».
У Британії тоді не було й десятої частини тієї масової підтримки, яку вже отримала Україна. Європа була окупована, Сполучені Штати дотримувалися політики невтручання в європейські справи (прямо як зараз команда Трампа), і Черчилль вирушив у важку і небезпечну поїздку по США, щоб переконати американських політиків і звичайних громадян підтримати англійців.
На фото – прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль за штурвалом літаючого човна Boeing 314 Clipper по дорозі зі США додому, січень 1942 року. Через три роки антигітлерівська коаліція, яку створив Черчилль, переможе в найважчій війні в історії людства. Ніколи не здаваймося.
Юрій Касьянов
