Поки всі чекають результатів переговорів (а вони заздалегідь відомі), ми бачимо, що росія не зупиняє наступ і не припиняє повітряні атаки. Путін діє абсолютно логічно – переговори треба вести з позиції сили, а сила сьогодні на його боці. Всім відомо, чому сила на боці нашого ворога – тому що він більше, у нього більше ресурсів, більше населення, вони не перетворили оборонні заводи на склади і торгові центри, і зараз нарощують виробництво снарядів, танків, гармат, дронів.
А ми ходимо з простягнутою рукою, і як тільки американська допомога майже припинилася, а людські ресурси мало не вичерпалися (ресурс до 25 років у нас недоторканний – ми його бережемо для путіна), як тут же всі заговорили про переговори. Чи є у нас козирі, або наша карта остаточно програна, і треба тільки обговорювати умови капітуляції?..
Є і козирі, і можливості. Але для цього треба оголошувати дійсно загальну мобілізацію, переводити економіку на військові рейки (все для фронту, все для перемоги), створювати військово-економічний союз Західних держав (Європи), в якому Україна буде відігравати найважливішу роль.
Є у нас і такі козирі, які можна використовувати прямо в ході переговорів. В першу чергу, посилити позиції України допоможуть щоденні (нічні) прильоти добрих дронів до москви. Ось сьогодні день початку переговорів, до Києва прилетіли шахеди, а до москви – ні. Чому?..
У всіх нас були великі очікування, що наліт українських дронів на москву під час путінського параду покаже всьому світу силу України і слабкість імперії. Але так не вийшло. Бомбили до 7 травня, а після – стоп!
Президент пояснив це тим, що його просив не бомбити москву китайський лідер. Але чому ми повинні робити те, що шкодить нашим інтересам на прохання кого б то не було?.. Чому товариш Сі їде до москви на 9 травня, сидить на трибуні з вбивцею, і ще про щось просить?..
Що б там не просили Трамп чи Сі, наше завдання просте – зберегти незалежну, вільну, цілісну Україну. І для виконання цього завдання всі засоби хороші.
Юрій Касьянов