Раніше багато думали і висловлювалися про роль та значення особистості в історії. Наводили приклади різних видатних завойовників на зразок Наполеона-Гітлера або революційних вождів Леніна-Сталіна. До речі, радянським пропагандистам завжди було складно пояснювати, що у випадку західних діячів діє історична необхідність, а от комуністичні лідера всього досягали самотужки, завдяки власним якостям.
Зараз мені все частіше здається, шо треба розглядати не стільки вплив особистості політичних лідерів, бо їхній масштаб якось не переконує, скільки медійний образ персонажу, який створюється штучно.
Президент Дональд Трамп ідеально ілюструє цю тезу. Зараз з нього ліплять якогось надпотужного геостратега, який здатний перекроїти світ згідно особистим бажанням. А про історичні, економічні, соціальні закономірності вже й не згадують.
Так, попередній світовий порядок зараз руйнується на очах. Але світ все одно залишається надто інертним, без глобальної катастрофи на кшталт світової війни (не дай Бог!) його догори дригом не перекинути. Навіть очільнику найпотужнішої держави.
Тому не треба вестися на величного і жахливого Дональда Трампа, який все і всіх порішає — він теж рухається по рейках. Тільки в нього дуже багато стрілок, тобто, можливості кудись повернути.
Олександр Кочетков
