Чи вичерпався особистісний конфлікт між Трампом і Зеленським після допису президента України в Х? Під час виступу у Конгресі Трамп згадав цей лист і не згадав про паузу у постачанні зброї. Але угоду про копалини, текст якої ми знаємо, чомусь у його виступі не було. І не думаю, що з технічних причин.
Згадування міфічних сотень мільярдів, які ніби-то США витратили на підтримку України, насторожує. Тому немає певності, що все забуто і повернуто “на рейки”.
У моєму житті зустрічалися тирани по натурі. Починаючи від батька. При всій однаковості проявів їхньої тиранії (гнобити, збиткуватися над слабшими) тирани по-різному реагують на поведінку того, кого вони обрали обʼєктом для чмирення. Моєму батьку достатньо було, щоб я взяв у свої 13 років до рук щось важке і гостре при його черговому приступі мене “добре провчити”…
Шкільному тирану треба було, щоб я трохи підріс і в 9 класі при всіх натовк йому пику. Під час першого року роботи після вузу кабінетному тирану завввіділом вистачило того, що я привселюдно осоромив його і сказав усе, що про нього думаю. Подіяло, став тихим, ласкавим другом, кватирку закривав у кабінеті, щоб мені не надуло вуха.
Трамп, як і всі тирани, боїться сильного відпору. Він може змінити ставлення публічно до Зеленського, а може не змінити. Бо тирани дуже чутливі до думки тих, хто їх оточує. А оточив себе Фредович відвертою гниллю, дрібними інтриганами. Для Зеленського це добре і погано.
Якщо Трамп вирішив, що абʼюзерства над українським президентом у Овальному кабінеті достатньо, щоб за все поквитатися, то оточення відразу це вловить і заспокоїться. Якщо ж лише на час вгамував свою задавнену помсту, то дуже скоро Зеленський знову стане і “диктатором”, і Україна “оазою світової корупції”.
І з цим, власне, ми нічого не можемо вдіяти. І не суттєво якби замість Зеленського раптом би став Залужний чи Тимошенко. Окрім персональної претензії, у Трампа є претензія до України, як такої. Вона з 1917 року сильним світу цього постійно заважає і плутає карти.
Віктор Лешик
