На сьогодні так виглядає, що єдина країна, яка може змусити росію сісти за стіл справжніх переговорів – це Тайвань. Яким чином? Який звʼязок? Не прямий звʼязок, але не такий вже й далекий. Розпишу. Після недавнього головування Сі Цзіньпіня на московському параді уже ні в кого немає жодних сумнівів,що росія Путіна – авангардна сила Китаю у битві за світове домінування.
Унікальним був той візит ще й тим, що Сі чи не вперше у своїй практиці провів цілих чотири дні в одній зарубіжній країні. Трамп похваляється, що аж 2 години останнім разом проговорив з Путіним, а Сі провів у розмовах і стратегічному плануванні з Путіним 4 доби.
Сі через війну в Україні проводить тестування Заходу, прагне руками Путіна розколоти єдність європейців (акцентує Пекін на осібній допомозі Угорщині й Сербії) і політично знищити блок НАТО. Тут Трамп прямо “мішки на плечі подає” Сі Цзіньпіню.
З різних таборів Трампу намагаються жестами-смайликами-мімікою пояснити очевидну річ: за Україною в черзі на поглинання стоїть Тайвань. Якщо віддамо Китаю-Путіну Україну, технологічному (а за цим і мілітарному) домінуванню США настане кінець.
Чому це так? Тайвань за роки копіткої цілеспрямованої державно-бізнесовій праці став авангардом сучасної технологічної революції. Тайвань виробляє понад 60% світових напівпровідників. Передові чипи: близько 90% найсучасніших напівпровідників (зокрема, 3-нм і 2-нм) виготовляються на Тайвані, переважно компанією TSMC. Ця тайванська компанія TSMC контролює приблизно 66% світового ринку контрактного виробництва напівпровідників (foundry).
Тайвань виконує і замовлення континентального Китаю. Але Пекін не влаштовує, що республіка робить це і для інших. Тому під гаслом «обʼєднання історичних земель» Сі Цзіньпінь хоче встановити світову монополію не лише на рідкісноземельні метали, але й на найновіші розробки у галузі мікроелектроніки. Сам Китай дуже прагне копіювати досвід Тайваню, але не здатен через численні санкції й обмеження з боку Заходу. А на Тайвані – готова техніко-технологічна база і вишколений висококваліфікований кадровий корпус. Якщо Захід в особі США-ЄС у питанні України проявить слабину, цим він увімкне зелене світло на безболісне поглинання Тайваню.
Трамп досі цього не розуміє або вдає, що не розуміє. Але розуміють у Конгресі, у Національній розвідці, у його оточенні, куди входять техноолігархи США. Для названих здача Тайваню Пекіну – це у буквальному розумінні смерть. Геополітична, політична і технологічна. Чи готові політики і бізнесмени вмирати аби тільки комфортно жилося Дональду Трампу? Точно – ні.
Скануйте цей текст – уже в червні Конгрес США змусить Трампа ввести вбивчі санкції проти росії і ухвалити новий пакет мілітарної допомоги Україні. Якщо впреться – на заміну Трампу готуються заступити Джі Ді Венс і Марк Рубіо.
Тобто є політичне-військове і бізнесове розуміння ланцюжка: капітуляція України – це втрата Тайваню – а це означає сходження на трон одноосібного геополітичного домінування Китаю і перетворення США на регіональну країну на зразок Австралії.
Віктор Лешик
