А якщо вдуматися, то звучить дико. У європейській країні, що є членом ЄС і НАТО переміг проєвропейський кандидат у президенти. Це про Румунію. І в сусідній Польщі з невеликим відривом лідирує, переходячи у 2-й тур “проєвропейський” кандидат мер Варшави Тшасковський.
Тоді, якщо йти за ниткою логіки, проЧИЇМИ є кандидат у Румунії Сімон і кандидат у Польщі Навроцький? Українські колеги пишуть часто, що вони проросійські. Про румунського Сімона так можна сказати, судячи з його риторики й ідей. А польський Навроцький ніде публічно не висловлював любов до Москви. Він, хоч і безпартійний, але ідейно близький не лише до правої ПіС, а й до ультранаціоналістичної “Конфедерації”.
Годуючись з бюджетів ЄС, угорці, словаки, значна частина болгар, румун, поляків хочуть знищення Євросоюзу. Чи не дивно? А ще названі антиєвропейські політичні сили є одночасно й антиукраїнські. Як і чим це поєднується: антиєвропейство й антиукраїнство?
Поєднується шлунком. Вчені кажуть у шлунку є свої нейроклітини, і вони думають інакше, ніж клітини головного мозку. Шлунок цим ультраправим і антиєвропейцям говорить: якщо Україна стане членом ЄС, ми втратимо значну частину дотацій з ЄС. А вже потім для обґрунтування “шлункових думок” у дописах в соцмережах і на мітингах вони підключають спекуляції головного мозку, щоб виправдати намислене шлунком: українці мають відповісти за “Волинь”, українці мають віддати Буковину, Закарпаття – історично угорська земля, українці провокують росіян, а вони завжди захищали болгарських братушок.
Так, українське питання, як і ставлення до мігрантів у Європі, стало критерієм європейськості. Румуни свій іспит вчора склали. Впевнений, складуть свій іспит і поляки.
Є речі, які пробуджують на виборах людей, які роками не згадують політику. І у Франції минулого літа, і взимку у ФРН, вчора в Румунії-Польщі аполітичний обиватель вранці проснувся і задав собі питання: а якщо не сильна обʼєднана Європа, то що натомість? І почвалав голосувати за ЄС. За ЄС разом з Україною.
Віктор Лешик
