Вбивство Портнова, як на мене, заурядна подія з життя українського корумпованого правлячого класу, типовим і успішним представником якого він був. Юрист-рішала. Це не помста патріотів. Патріотам зараз не до Портнова. Патріоти зараз кожного дня вбивають сотні ворогів в іншому місті. На фронті.
Причиною смерті не стала його зрада українскій державі. Портнов їй не зраджував, він вважав її своєю і завжди їй вірно служив. Я розділяю поняття – країна і держава. Країна – це населення, люди, громадяни. Врешті-решт – нація. Це культура – як спосіб життя у самому широкому розумінні, яка створює цю націю. Це також клімат і географія, які формують спосіб життя в цій країні і менталітет населення.
Держава – це державний апарат. У нас він і є правлячим класом. Правлячою кастою. Україна сьогодні – кастова держава. Ця каста – цілі династії чиновників. Це прокурори-інваліди. Воєнкоми, митники, податківці з елітною нерухомістью і маєтками за кордоном. Це силовики, яких ми помилково називаємо правоохоронцями, бо насправді вони правопохоронці. Це суддівська каста, яка живе поза всякими законами і правилами.
І саме українські судді були головним активом Портнова. Колись саме він розподіляв їх по судам, визначав, хто і якими справами будє займатися, яку кар’єру будє мати. Гадаєте, щось у цих схемах змінила Революція Гідності і війна з Росією? Ні. Система, яку будував і дуже ефективно експлуатував Портнов, і досі є нашим судочинством.
Ні Порошенко, ні Зеленський нічого не змінили. Тому Портнов, навіть оселившись в Іспанії, продовжував брати підряди для вирішиння судових справ в інтересах різних представників колишнього і нинішнього українського правлячого класу. Для когось це зняття санкцій і закриття кримінальних справ. У когось – проблеми з активами. Десь вирішення майнових конфліктів. Участь у рейдерських схемах. І все це завдяки впливу в українських судах.
Портнов монетезував свій корупційний вплив на українську судівську систему, який в нього був до цього часу. Але юристу-решалі не повезло. Жадібність фраєра згубила. Взяв великий гонорар у якогось кримінального діяча, а проблему не вирішив. І звичайно гроші не повернув. І за це поплатився. Отримав декілька куль у скроню.
Кримінальні принципи 90-х і досі діють у цьому середовищі саме так. Портнов вірно служив українській державі – її правлячій касті. Інколи це дуже небезпечне заняття. Тому і загинув на роботі.
Як казав інший кучерявобородатий представник цієї касти – в кінці завжди трапляється каса. Портнову довелося розрахуватися по повній.
Сергій Гайдай
***
Бачила кілька плачів від політичних мужиків про те, що — о боги, як же так — доньки Портнова побачили, як тато приліг на асфальт під школою відпочити вічним сном. Найперше, всі ці доньки ходять до школи, де вартість навчання коштує 19 тисяч євро. І це кошти за схематози та здирництво, залякування як не санкціями, так спробами брудно відібрати чуже майно навіть у тих, хто вижив у 90-ті в лютому природньому відборі.
Портнова прикінчили так, як роблять в класиці наркокартелів Латинської Америки. Не знаю, якої національності той сікаріо на мотоциклі — але дай Боже, йому багато років життя, бо він серйозно допоміг нашій безпеці та обороні. Може, він просто хотів грошей, але ефект метелика просто неймовірний.
В інтернеті не бракує інтервʼю дітей Пабло Ескобара зі скаргами про те, як вони не могли купити квитки на літак, не могли повернутись до Колумбії і часто змінювали прізвища. Бажаю того ж донькам Портнова — бути скрізь чужими. Може, врешті зрозуміють, чому їх татка ліквідували як сміття.
Прикметно, що в жодному телеграмі покровителів Портнова не було вечірнього відео чи переможного поста. Думаю, наші державні мужі задумались, що вілла в Іспанії не гарантує, якщо тебе зустріне якісний професіонал, у якого рука не затремтить. А ображених та злих з кожним днем стає все більше.
Похер на дітей колаборантів та зрадників, бо через них у 40 мільйонів немає життя, поки вони влаштовують свої дупи в країнах, які аж кишать базами НАТО.
Марина Данилюк-Ярмолаєва
