Коли ти президент країни, яка воює і на тебе тиснуть звідусіль, щоб ти здався, в тебе є опора, яка ніколи не зрадить – твій народ. Я думаю, Зеленському зараз треба вийти з вузького кола своїх 5-6 ефективних менеджерів, які прос*али все, що можна було прос*ати і йти за підтримкою до свого народу.
Коментарі в соцмережах після хамського випаду Трампа говорять про те, що навіть послідовні опоненти президента готові його підтримати, коли є загроза державі, а президент робить правильні речі. Вже навіть найбільш упоротим мрійникам очевидно, що монархоолігархія Трампа/Маска перестала бути нашим союзником і на це треба реагувати.
Маємо наступну домашню роботу, щоб вижити:
1. Україноцентричність, як державна ідеологія. Президент має звернутися до нації і чесно визнати, що наша свобода залежить виключно від нас. Ніхто не буде за нас воювати. Ніхто за нас не вестиме перемовини про наші національні інтереси. Ніхто не забезпечить зброєю, щоб був безліміт. Все самі.
2. Президент має, нарешті, забути про вибори і виконати свої функції – провести справедливу, прозору і рівноправну мобілізацію. Щоб служили справді всі, щоб була можливість ротацій, відпочинку у тих, хто тягне все на собі роками. Реформувати ТЦК. Прийняти необхідні закони. Підтримати армію своїм впливом на своїх виборців.
3. Активізувати контакти з Європою. Наші надійні союзники там. Ми в одному човні з ними і треба це використати. Європа має всі технологічні і промислові можливості забезпечити свою і нашу безпеку.
Ці прості три пункти дозволять виграти війну і послати нах#й товаріща Трампушку з його прибамбасами. Правда, скоріше за все, мудрий нарід потім не переобере. Бо читати і лайкати безсмертні слова Черчіля про піт, кров і сльози набагато комфортніше, ніж реально їх проливати.
І тут питання до Зеленського: що він вибере? Опору на свій народ, перемогу у війні і поразку на виборах, чи опору на 5-6 «ефективних» друзів, поразку у війні і перемогу на виборах?
Сергій Марченко
