Відновлення постачань американської зброї в Україну – не зміна дурисвітства Дональда Трампа і аж ніяк не свідчення переходу його адміністрації на українську сторону – по- перше, всі ці контракти укладені ще адміністрацією Байдена, по-друге, оскільки більша частина вигоди дістається американським компаніям, то на фоні падіння доходів американських мільярдерів через дурнувату політику нової адміністрації, відібрати дохід у військово-промислового комплексу – занадто для лякливого бізнесмена Трампа.
І як правильно написав Юрій Сиротюк – націоналіст і головний сержант ЗСУ, стратегічні союзники переговорів на нейтральній території не ведуть. Проте й ми – не меню на столі переговорів, а країна, що вже три роки воює успішно з так званою другою армією світу, в тому числі і на її території. Тому викреслити Україну на маргінеси не вдасться. Звісно, якщо переговорниками від України будуть українці – професіонали, а не ларьочники, “Козирі” та інша змосковлена блатота…
До речі, помітили, що не тільки бойових зіткнень стало менше , але й ЗСУ почали відвойовувати донецькі села, а ще місяць тому щодня втрачали по одному?!
А щодо виходу наших із Курщини – абсолютно ніякої трагедії: наші хлопці там всі задачі виконали. І показали головне переляканому Заходу: ніяких червоних ліній не існує, вони тільки в головах заколисаних європейців, ніякої ядерної загрози від Москви також (погрози нею припинилися, бо пропав слухач – адміністрація Байдена), а так звану другу армію світу можна успішно бити на її території, зводячи на пси всю лякалку Кремля. Недарма у московитів знаменита Цар-пушка ніколи не стріляла, хоча на позір страшна і велика… Для дітей.
Тож вимоги, які має ставити Україна:
1) виведення всіх російських військ з української землі,
2) створення зони безпеки у складі Курської, Брянської, Воронезької, Білгородської, Ростовської областей та Кубані під контролем ЗСУ,
3) позбавити Росію ядерної зброї,
4) виплата репарацій Україні. З наступними референдумами про перебування в складі РФ на Кубані, в Стародубщині, Східній Слобожанщині, в Татарстані і Башкортостані, в Саха-Яутії і скрізь, де таке бажання виявлять…
Скажете – занадто? Замахуйтесь на велике, тоді щось і вдасться! ЗСУ підтвердять…
Василь Чепурний
