На фото — карта Лондона, де цятками позначено приліт у час Другої світової німецьких ракет ФАУ. Всього на карті 2,5 тисячі прильотів. Ця карта — своєрідний символ зміни ведення воєн у Новий час. Ще Перша Світова велася за певними правилами і вбивати цивільних в глибокому тилу було скоріше виключенням, аніж правилом.
Але згодом, дивлячись у небо, кілька військових теоретиків, у тому числі й радянський маршал Михайло Тухачевський, дійшли висновку: авіація і нищення цивільної інфраструктури разом з цивільними – вірний ключ до перемоги.
Від теорії до практики першими перейшли нацисти й комуністи СРСР. Гітлер у перший же день війни став бомбити у Варшаві лікарні, житлові квартали, інфраструктуру. За 2 тижні було вбито 25 тисяч цивільних. За ним відразу потягнувся Сталін. Уже 30 листопада 1939 року без оголошення війни авіація Червоної армії стала бомбити столицю Фінляндії Ґельсінки.
Саме Гітлер і Сталін перетнули червону лінію, яка розділяла війну за правилами (рицарсько-джентльменська епоха) і війну геноцидну без будь-яких правил, де вершиною стали два удари новою зброєю по Японії у серпні 1945 року.
Виродки у Москві збираються святкувати 80-річницю перемоги ГУЛАГу над Аушвіцем. Але порівняння хоча й доволі влучне, проте не зовсім коректне. У Вермахті часів Гітлера не було перетнуто червону лінію по відношенню до використання своєї живої сили. У німецькій армії, на відміну від Червоної, не було спеціальних загороджувальних загонів НКВС, не було СМЕРШу. За підтвердженими даними, спецвідділи НКВС під час війни розстріляли не менше 13–15 тисяч своїх військових під часів відступу, а затримали і віддали під “скорий суд” понад 700 тисяч. Понад 157 000 вироків до смертної кари (розстріл). Це найбільша система масових каральних дій проти власної армії в історії Другої світової війни.
Зараз розгортається вчергове дискусія про те, хто з союзницьких держав зробив найбільший внесок у перемогу над фашизмом-нацизмом у Європі. В російській Держдумі витягли старий аргумент: американці втратили 400 тисяч свої військових, а ми – 27 мільйонів. Це двічі брехня. Порівнюють високе з кислим. Серед американців немає цивільних. А поміж 27 мільйонів радянських громадян – 19 мільйонів – це цивільні. Як можна ставити собі в заслугу те, що 20 років витискали з країни все для оборони і ведення війни на чужій території, і дозволили нападнику вбити мінімум 19 мільйонів своїх громадян? А про 9 мільйонів червоноармійців, яких, як і сьогодні, “дбали” великий Жуков і його учні, годі й говорити. Такого скотства у ставленні до життя своїх військових точно ні американці, ні британці не допускали. У цьому російські імперці точно на першому місці в Новій історії.
Віктор Лешик
