Найбільш густонаселена країна Європи, що має чверть промислового виробництва континенту, країна, що найбільше (крім США) допомогла Україні. Водночас, країна, економіка якої переживає застій, економічна модель якої базувалася на дешевому російському газі, експорті товарів до Китаю та захисту США (все зруйновано).
Через це економіку Німеччини називають хворою людиною Європи. Додайте проблеми з імміграцією і отримаєте дуже потужний букет внутрішніх проблем, які постануть перед новим канцлером. Але це далеко не все. Загроза росії стабільності і безпеці Європи, до якої додається обнулення гарантій США. Необхідність модернізації армії та збільшення витрат на оборону, при конституційній забороні збільшувати державний борг. Складна робота…
Очевидно, що канцлером стане Фрідріх Мерц. Інтрига лише, скільки партій увійде до коаліції та скільки часу піде на формування уряду. Мерц належить до консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), тієї ж партії, що й колишній канцлер Ангела Меркель. Але його давно називають АнтиМеркель. У 69 років він стане найстарішим канцлером Німеччини з часів Конрада Аденауера.
Фрідріх Мерц народився в ФРН в родині юристів, за освітою пішовши слідами батьків. В 1989 році став депутатом Європарламенту, а потім – Бундестагу, дійшовши до голови фракції ХДС/ХСС в 2000 році. За 2 роки з цієї посади його усунула Ангела Меркель, яка напередодні стала лідером партії. Далі було 5 років суперечок з Меркель всередині партії. Мерц протистояв «лівішанню» ХДС, виступаючи з більш правими позиціями. Цю боротьбу він програв і вирішив залашити політику заради прибуткової кар’єри в корпоративному праві.
В 2018 році повертається в політику та знову кидає виклик Меркель. І знову програє. Ангела тоді саме заявила про складання повноважень лідера партії, але мала ще 3 роки лишатися канцлером. Мерц, який з‘явився нізвідки, виставив свою кандидатуру в боротьбі за лідерство, але партія підтримала ставленицю Меркель. Та провалилася і за 2 роки Мерц знову програє боротьбу за лідерство. Лише після нищівної поразки партії на виборах в 2021 році час Мерца прийшов. В січні 2022 року він нарешті очолив ХДС.
Його політика отримала назву «антимеркель». Мерц поступово повертає партію до консервативних коренів, виступає за обмеження імміграції, обіцяє закрити кордони. Також обіцяє подолати бюрократичні перепони для бізнесу (в Німеччині це велика проблема), захистити автовиробників відходом від «зеленої» хвилі, а в зовнішній політиці виступає за посилення НАТО.
Мерц критикував будівництво «Північного потоку-2», неодноразово був в Україні під час війни (вперше – 3 травня 22 року, відвідав Ірпінь), завжди виступав за більш рішучу підтримку України Німеччиною (хоча – за зменшення допомоги українським біженцям в Німеччині). Його погляди можуть стати суттєвим фактором для України. Якщо стане рішучості.
Німецьке лідерство завжди видавалося мені дуже обережним. Тяжкі помилки минулого змушують політиків уникати різких рухів. Протягом 4-річного перебування на посаді особливо це довів Олаф Шольц і найбільше від цього постраждала Україна. Я б сформував це такою формулою: потужні правильні обіцянки, а потім довгі пояснення, чому вони не будуть виконані. Я захоплювався промовою Шольца в Бундестазі 3 роки тому, за кілька днів після початку повномасштабного вторгнення. Вона називалася «Переломний момент». Шольц пообіцяв застосовувати «жорстку силу» для захисту демократії. Але німецький пацифізм переміг. Ми отримували допомогу із великим запізненням, а погодження найважливішої зброї, яку просили – чекали місяцями (Leopard) або взагалі не отримували (Taurus).
Мерц обіцяє це виправити. «Коли ця війна почалася, я б не подумав, що вона триватиме три роки. Я вважаю, що це могло б закінчитися раніше, якби Україні допомагали більш сміливо і менш вагаючись», – каже він. І з цим не можна не погодитись. Залишається сподіватися, що лідер ХДС/ХСС зможе швидко сформувати коаліцію та виконати обіцянку.
Ще один важливий фактор виборів в Німеччині – шалене зростання ультраправих. Альтернатива для Німеччини подвоїла результат в порівнянні з останніми виборами. Партія була заснована в 2013 році, як відповідь на боргову кризу в Європі. А з 2015 року (тоді Німеччина прийняла 1 млн мігрантів) набула сильної антиіммігрантської та антимусульманської спрямованості. Партія виступає проти підтримки України та проти санкцій. АдН неодноразово звинувачували в поширенні російської пропаганди. Зараз партію активно підтримує Маск, а під час перебування в Мюнхені віце-президент США відмовився зустрічатися з канцлером Шольцем, провів коротку зустріч з Мерцем, але 30 хвилин спілкувався з лідеркою АдН. Цікаво, що кандидат в канцлери від АдН Аліса Вайдель живе з жінкою, з якою має двох прийомних синів, але каже, що не бачить в цьому протиріч з ідеологією партії, що родина – це союз чоловіка та жінки.
Відсутність рішень по імміграції та погіршення економічної ситуації призводить до зростання підтримки АдН та інших крайніх партій (сумарно – більше третини виборців). Гарна новина в тому, що на 99% можна прогнозувати, що вони не будуть мати жодного впливу на виконавчу владу. Принаймні після цих виборів. Подальше ігнорування вказаних проблем переможцями виборів відкриває прямий шлях до перемоги АдН. І тут багато хто говорить про повторення 1933 року в Німеччині. Це може бути перебільшенням, але такий сценарій знову об‘єднає інтереси команди Трампа і путіна…
За першими екзит-полами ХДС/ХСС очікувано має 29%, АдН – 19,5%, Соціал-демократи Шольця 16%, Зелені – 13,5%, Ліві – 8,5%. Близькі, але за першими даними не долають бар‘єр лівопопулістський проросійський «Союз Сари Ваґенкнехт» – 4,7%, ліберали – 4,9%. Без сенсацій, але чекаємо на більш точні дані. Для нас кращий варіант – двопартійна коаліція ХДс та СДП. Це буде швидше під час формування та ухвалення рішень. Все вирішать десяті відсотка у партій, що мають менше 5% за екзит-полами.
Олександр Ломако
