Не знаю як щодо військової шкоди, я не експерт, але те, що українські спецслужби завдали нищівного удару по гордості росіян – це очевидно. Тотальна пропаганда має і зворотній бік – їй треба “саатвєствовать”. Росіяни ще пару тижнів тому святкували “діди ваєвалі” і одягали своїх дошкільнят в пілотки і гімнастьорки, а тут раптом отаке. Соромно перед дідами. Жесть.
І от тепер недовольні запропагандовані масово шукають винних всередині країни. А в росії просто зашкалюючий культ Сталіна. Він для них еталон державника і керівника росії. Путін з усіх сил прагне зрівнятись з ним або хоча б постояти збоку, але вчора йому дуже сильно вибили з-під ніг табуретку.
Під всіма відео пропагандистів про цей трагічний для росії день войовничі росіянє “стєнают”, що путін слабкий, а от при Сталіні такого би не трапилось. Він би точно викурив цих всіх слабаків і злодюг з влади, вичистив авгієві конюшні (прівєт, лавров).
Це все дуже приємно спостерігати, бо національна ідея українців поволі зміщується у бік “зробити боляче росіянам”.
Що неприємно і трохи тривожно – це масові заклики зробити щось українцям у відповідь, щоб “зрівняти баланс”. Войовничі росіянє просять “отмщєнія”, бо вся планета спостерігає як їх принизили. Саме так, вони не почуваються враженими військово чи ресурсно, їм пох на таке. А от приниження відчувають. І в цьому путін точно побачить шанс трохи відновити реноме і, може, щось скоро прилетить знову погане. Але що ж. Поганий мир краще хорошої війни, та якщо миру нема, то хороша війна краща за погану.
Під час таких акцій Україна наче ходить до психотерапевта, на ментальне зцілення. Щоб трохи зболені рани позатягувались, а сльози попідсихали. І це дуже корисно, чорт забирай.
Володимир Гевко
