На Дональда Трампа був схожий дід Андрій. Баба, коли вибиралися в гості, казала: «Ти, Андрію, краще мовчки сиди. Бо щось вєчно як ляпнеш, то воно ні в тин, ні в ворота…». За столом велися різні розмови. Говорили про родичів, про знайомих, про місцеву владу.
«Голова в нас хороший, – казала баба Тетяна. – І сам живе, і людям дає жить… І пшениці дав цейгод, і сахару… І строїть хати людям…»
Всі дружно підтримували ці бабині “глорії” на адресу голови, бо в селі такий вайб, що треба говорити в унісон. Short talk мав бути компліментарний. Це-по перше. А по-друге, якщо не будеш підтримувать цей хорал, то голові неодмінно донесуть, і не буде тобі більше ні сахару, ні пшениці…
Дід Андрій сидів, і мовчав, відповідно до бабиних настанов… Потім казав: «Повісить би вашого голову на сухій гілляці…»
Віталій Чепинога
