Дзвонить товариш: «Як звали матір Йосипа?» «Якого Йосипа?» «Того, що євреї у Єгипет продали. Рахіль чи Ребекка?» Я після паузи: «Ви там по скільки чарок глеменули?» … І я пригадав оповідання Лєскова, коли чоловік повередився розумом… Бо Біблію читав.
Поліцмейстер питає з жахом: “Що, і до Христа дійшов?”. Почувши: так, робить висновок про безнадійність повернення до нормального стану. “До Христа дійшов” – мається на увазі, що прочитав весь Старий Завіт і дійшов до народження Ісуса.
Дійсно, Старий Завіт – це така заплутана і часто страхітлива історія у викладі єврейському, що недарма Христос казав: “Новий Завіт даю вам!”. Тобто старий лишіть для історії, а живіть за Новим, абсолютно революційним для того часу і для того народу, через що Ісуса і розіп’яли.
… Один серйозний чоловік помістив родовід Ісуса викладу апостола Матвія, що його читають перед Різдвом у церкві, і коли я звернув його увагу (чого часто вперто не помічають навіть 
священники), що то родовід Йосипа, вітчима Ісуса, але не самого Ісуса, той менторськи вибухнув – раз апостол написав “родовід Ісуса”, значить так і є.
Ну, я міг би довести йому, що в такому разі він скочується до єресі, якщо визнає Йосипа фізичним батьком Ісуса – тобто не визнає безпорочне зачаття. Але хай чоловік лишається у своєму розумуванні, мо” вперше у церкві почув це читання…. Я ж хочу звернути увагу: що таке родовід і для чого його трималися у ті часи? Тим паче, коли його пише вчорашній митар, тобто людина законів.
Родовід писався задля дотримання прав на майно роду і перш за все – на землю. Тому і пасинок Ісус вписаний митарем Матвієм до родоводу Йосипа. Хоча сам Ісус дивувався і обурювався: “Чого ви звете мене сином Давидовим?!”. А тоді, певно, махнув рукою на людську тупість і впертість…
… А матір Йосипа, того, проданого братами у Єгипет, звали Рахіль.
Василь Чепурний
